Реєстраційний номер
0826U004406, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Обґрунтування методів профілактики карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту в дітей з урахуванням регіональних чинників
Здобувач
Ратушняк Андрій Іванович,
Керівник Котельбан Анастасія Василівна
Опонент Остапко Олена Іванівна
Опонент Клітинська Оксана Василівна
Рецензент Рощук Олександра Ігорівна
Рецензент Батіг Віктор Маркиянович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Буковинський державний медичний університет
Опис
Одержані нами результати дослідження свідчать, що стоматологічний статус школярів Чернівецької області характеризується високою поширеністю основних стоматологічних захворювань із домінуванням карієсу зубів та хронічного катарального гінгівіту. Поширеність карієсу становить 86,6% у 12-річних та 93,8% у 15-річних дітей, що відображає чітку вікову кумуляцію карієсогенних чинників. Інтенсивність карієсу за індексом «КПВ» зростає у 1,4 раза у старшій віковій групі та досягає максимальних значень у дівчат 15 років – (4,53±0,24), що вказує на прогресуючий та статево-віковий характер ураження. Встановлено високу поширеність хронічного катарального гінгівіту, який виявляється у 46,98% 12-річних дітей із подальшим
зростанням інтенсивності запалення за індексом PMA у 1,5 раза (до (35,48±1,07)% у старшій групі). За даними CPITN, кровоточивість ясен реєструється у 42,25% дітей молодшого віку із середньою кількістю уражених секстантів (2,53±0,16), а тверді зубні відкладення виявляються у 29,15–32,4% обстежених, із збільшенням кількості уражених секстантів на 38,71%, що свідчить про прогресування пародонтальної патології.
Виявлено, що гігієнічний стан порожнини рота є недостатнім у всіх вікових групах. Показник Silness-Loe у 12-річних становить (1,41±0,05) проти (1,08±0,05) у 15-річних, що свідчить про гіршу сформованість гігієнічних навичок у молодшому віці. Аналогічно, за індексом Stallard відмічається системна недостатність індивідуальної гігієни незалежно від віку та статі. Біохімічний статус ротової рідини характеризується пригніченням місцевого імунного захисту: рівень sIgA знижується до 0,25-0,29 мкг/мл, концентрація лізоциму – до 2,73-3,13 мкг/мл. Водночас активність β-глюкуронідази зростає у 2,96-3,17 раза у дітей із карієсом і гінгівітом основної порівняно із групою порівняння, що свідчить про активацію запально-деструктивних процесів і дисбіозу. Встановлено дисбаланс мінерального складу ротової рідини: рівень кальцію підвищується на 7,6% (до 1,41±0,02 ммоль/л), тоді як концентрація фосфатів у старшій групі знижується на 62,38%, що супроводжується зменшенням мінералізуючого потенціалу у
1,6 раза. Одночасно відзначається вікове зниження буферної ємності на 14,8-20,0% та підвищення в’язкості ротової рідини у 1,79-3,58 раза.
За даними оцінки поведінкових факторів (EGOHID), встановлено зниження частоти чищення зубів двічі на добу на 27,37% у 12-річних та на 18,0% у 15-річних дітей, а також зменшення профілактичних стоматологічних візитів на 20-23,33%, що поєднується зі зниженням показників якості життя у 1,52-1,83 раза. Встановлено значний вплив регіональних гідрохімічних чинників: у більшості басейнів річок Чернівецької області виявлено підвищений вміст кальцію у питній воді та дефіцит фтору (особливо у річках Дністер і Черемош), що формує стійкий дисбаланс мінерального забезпечення та підвищує ризик демінералізаційних процесів у дітей. Розроблено та апробовано багаторівневий лікувально-профілактичний комплекс, спрямований на корекцію мінерального обміну, мікробіоценозу та підвищення резистентності ротової порожнини. Ефективність комплексу підтверджується зниженням активності β-глюкуронідази у 2,96 у дітей 12 років та в 3,17 раза в 15 років, підвищенням мінералізуючого потенціалу у 1,6 раза та
зниженням приросту стоматологічної захворюваності на 18,0-27,37%. У дисертаційній роботі вперше в умовах регіональної специфіки Чернівецької області розроблено та науково обґрунтовано кореляційно-патогенетичну модель формування стоматологічної патології у школярів віком 12 та 15 років, яка інтегрує клінічні, імунологічні, біохімічні, екологічні чинники та дозволяє оцінювати їх як взаємопов’язану систему. На основі моделі вперше сформульовано концепцію регіонального стоматологічного ризику, відповідно до якої поєднаний вплив мікро- та макроелементного складу питної води, імунологічних і біохімічних показників визначає інтенсивність і характер уражень твердих тканин зубів і тканин пародонта. Встановлено, що мінеральний склад питної води є ключовим асоційованим чинником, що має статистично значущі зв’язки з клінічними показниками стоматологічної патології. Зокрема, виявлено виражені зворотні кореляції між вмістом фтору та індексами КПВ (r=-0,74; p<0,05) і PMA (r=-0,78; p<0,05).
Дата реєстрації
2026-08-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-07 / 2026-08-12
