Реєстраційний номер
0826U004474, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Порівняльний аналіз застосування ліпаз для отримання біодизелю з рижію та абіссинської гірчиці
Здобувач
Гоцуляк Віталій Ярославович,
Керівник Блюм Ярослав Борисович
Опонент Юник Анатолій Васильович
Опонент Косякова Галина Василівна
Рецензент Бузіашвілі Анастасія Юріївна
Рецензент Чугункова Тетяна Володимірівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України"
Опис
Обґрунтовано актуальність комплексного дослідження Camelina sativa та Brassica carinata як перспективних олійних культур для виробництва біодизелю шляхом ліпазної трансестерифікації. Показано, що технологічна цінність рослинної олії як сировини для біопалива визначається не лише загальним вмістом ліпідів у насінні, а насамперед її жирнокислотним складом. Показано, що C. sativa та B. carinata є взаємодоповнювальними об’єктами для оцінювання біопаливного потенціалу олійних культур родини Brassicaceae. Здійснено комплексний аналіз генів, пов’язаних із формуванням жирнокислотного складу олії, біохімічних характеристик насіння та потенційної придатності комерційних ліпаз до трансестерифікації олій C. sativa та B. carinata. Показано, що види Camelina відрізняються за жирнокислотним складом насіння та співвідношенням десатураційного й елонгаційного напрямів перетворення олеїнової кислоти. Для більшості досліджених зразків характерною була висока частка поліненасичених жирних кислот, насамперед α-ліноленової кислоти. Встановлено, що досліджені селекційні лінії B. carinata характеризуються високоеруковим типом олії. У найбільш перспективних зразках вміст ерукової кислоти сягав близько 49 %, що підтверджує значення карінати як технічної непродовольчої культури. Ідентифіковано та охарактеризовано ендогенні триацилгліцерол-ліпази C. sativa і B. carinata. Обґрунтовано порівняльну ієрархію чотирьох комерційних ліпазних препаратів - Novozym 435, Lipozyme CALB L, Resinase HT і Palatase 20000 L - за потенційною придатністю до трансестерифікації олій C. sativa та B. carinata. Обґрунтовано доцільність поєднання біологічного поліпшення жирнокислотного складу олії з добором ліпазних препаратів для її подальшої ферментативної трансестерифікації. Показано практичне значення одержаних результатів для селекції, біотехнологічного поліпшення олійних культур і планування подальших досліджень ліпазної трансестерифікації.
Дата реєстрації
2026-08-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-11 / 2026-10-21
