Реєстраційний номер
0826U004475, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Господарсько-правове забезпечення діяльності саморегулівних організацій арбітражних керуючих в Україні
Здобувач
Несвіт Олександр Володимирович,
Керівник Задихайло Дмитро Вітольдович
Опонент Бутирська Ірина Анатоліївна
Опонент Джабраілов Руслан Аятшахович
Опонент Подцерковний Олег Петрович
Рецензент Остапенко Юлія Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
У дисертації здійснено комплексне науково-теоретичне та прикладне дослідження господарсько-правового забезпечення діяльності саморегулівних організацій арбітражних керуючих в Україні, визначено їх місце в системі сучасних господарських та господарсько-процесуальних правовідносин, а також обґрунтовано напрями вдосконалення національного законодавства у сфері саморегулювання професійної діяльності у процедурах банкрутства та неплатоспроможності.
Досліджено генезу та еволюцію інституту саморегулівних організацій у правових системах України та зарубіжних держав, зокрема США, Канади та країн Європейського Союзу. Встановлено, що саморегулювання є одним із ключових інструментів делегування частини регуляторних функцій від держави до професійних спільнот, що забезпечує баланс між публічними та приватними інтересами, підвищує ефективність регулювання економічних відносин та сприяє розвитку інституційної спроможності ринку.
Аргументовано, що саморегулівні організації арбітражних керуючих виступають особливим видом інституційного утворення, яке поєднує елементи публічного та приватного права, виконуючи функції професійного контролю, етичного регулювання та забезпечення якості діяльності арбітражних керуючих у процедурах банкрутства. Визначено їх правову природу як суб’єктів господарської інфраструктури з делегованими державою контрольними повноваженнями.
Проаналізовано економічні, організаційні та доктринальні засади функціонування саморегулівних організацій, визначено умови їх створення, правовий статус засновників та членів, а також межі автономії у взаємодії з органами державної влади. Обґрунтовано, що ефективність саморегулювання залежить від належного нормативного закріплення механізмів державного нагляду, прозорості внутрішніх процедур та рівня професійної відповідальності учасників.
Окрему увагу приділено дослідженню правового статусу арбітражних керуючих як суб’єктів незалежної професійної діяльності. Визначено специфіку їх функціонування у процедурах банкрутства юридичних та фізичних осіб, а також складний характер поєднання приватноправових і публічно-правових елементів у їх діяльності. Доведено, що арбітражний керуючий виступає ключовою фігурою у забезпеченні балансу інтересів кредиторів, боржника та держави.
Проаналізовано функціонально-правову природу саморегулівних організацій арбітражних керуючих як інструменту інституційного контролю за професійною діяльністю. Встановлено, що такі організації забезпечують стандартизацію професійної поведінки, підвищення рівня професійної етики, а також сприяють зниженню ризиків зловживань у сфері банкрутства.
Досліджено співвідношення державного регулювання та саморегулювання у сфері діяльності арбітражних керуючих. Обґрунтовано, що модель змішаного регулювання є найбільш ефективною, оскільки дозволяє поєднати переваги державного контролю з гнучкістю професійного самоврядування. Визначено, що надмірна централізація державного впливу знижує ефективність процедур банкрутства, тоді як повна автономія саморегулівних організацій може створювати ризики корпоративної замкненості.
У роботі проаналізовано зарубіжний досвід функціонування саморегулівних інституцій у сфері банкрутства та фінансових послуг, що дозволило виокремити найкращі практики щодо ліцензування, дисциплінарної відповідальності та контролю за діяльністю професійних учасників ринку. Встановлено, що у розвинених правових системах саморегулювання виступає важливим елементом дерегуляційної політики держави.
Запропоновано концептуальні підходи до вдосконалення законодавства України щодо правового статусу саморегулівних організацій арбітражних керуючих, зокрема шляхом чіткого визначення їх організаційно-правової форми, компетенції, порядку створення та механізмів взаємодії з державними органами. Обґрунтовано необхідність нормативного закріплення принципів прозорості, підзвітності та професійної автономії.
Досліджено питання співвідношення приватних і публічних інтересів у діяльності арбітражного керуючого та саморегулівних організацій, визначено правові механізми запобігання конфлікту інтересів, а також гарантії забезпечення незалежності професійної діяльності.
Окремий акцент зроблено на напрямах реформування інституту банкрутства в Україні в контексті європейської інтеграції, гармонізації законодавства та впровадження сучасних стандартів корпоративного управління і фінансової прозорості.
Дата реєстрації
2026-08-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-11 / 2026-09-07
