Реєстраційний номер
0826U004493, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Роль макрофагального та мастоцитарного стромально-імунного мікрооточення в оцінці ступеня злоякісності раку молочної залози.
Здобувач
Павлова Анна Олександрівна,
Керівник Лук'янова Наталія Юріївна
Опонент Кашуба Володимир Іванович
Опонент Гарманчук Людмила Василівна
Рецензент Прохорова Ірина Володимирівна
Рецензент Яніш Юрій Вадимович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Національної академії наук України
Опис
Дослідження виконано на клінічному матеріалі хворих на РМЗ I–II стадій із використанням морфологічних, гістохімічних, імуногістохімічних, імуноферментних, молекулярно-біологічних, біоінформатичних і статистичних методів. Проведено комплексну оцінку макрофагального та мастоцитарного компонентів пухлинного мікрооточення, вивчено експресію матрицелюлярних протеїнів і відповідних генів, рівнів IL-6 та IL-10, а також регуляторних мікроРНК з урахуванням основних клініко-патологічних характеристик РМЗ.Імуногістохімічний аналіз макрофагального компонента виявив виражену просторову неоднорідність. CD68⁺-макрофаги переважали у стромі поблизу пухлинних комплексів і судин, CD163⁺-клітини частіше локалізувалися у глибоких стромальних, периваскулярних, фіброзних і некротичних ділянках РМЗ. Кількість CD68⁺-клітин при II стадії була у 1,9 раза вищою, ніж при I стадії, при T2 – у 2,0 раза вищою порівняно з T1, а при N⁺ – у 1,4 раза вищою, ніж при N0. У G3-карциномах кількість CD163⁺-макрофагів перевищувала показник високодиференційованих пухлин у 3,6 раза. Зниження співвідношення CD68⁺/CD163⁺ у новоутвореннях G3 і базальному підтипі РМЗ відображало відносне накопичення CD163⁺-субпопуляції, тоді як його підвищення при T2, N⁺ і високому Ki-67 було пов’язане з переважним збільшенням загальної CD68⁺-популяції.
Сироваткові рівні IL-6 та IL-10 характеризувалися значною індивідуальною варіабельністю та не забезпечували самостійної стратифікації більшості досліджених клінічних груп РМЗ. Найбільш послідовною закономірністю було підвищення IL-6 у G3-пухлинах у 3,3 раза порівняно з G2. Водночас інтегрований аналіз показав тісний зв’язок рівня цитокінів із макрофагальною інфільтрацією РМЗ. За високих показників IL-6 у сироватці кількість CD68⁺- і CD163⁺-макрофагів була відповідно у 11,14 та 5,11 раза вищою, а за високого IL-10 кількість CD163⁺-клітин зростала у 12,01 раза. Високі рівні мРНК IL6 та IL10 у тканині РМЗ асоціювалися зі збільшенням CD163⁺-інфільтрації у 5,97 та 4,86 раза, а висока експресія IL10 – також зі збільшенням CD68⁺-клітин у 5,13 раза. Це обґрунтовує існування макрофагально-цитокінової мережі у мікрооточенні РМЗ.
Біоінформатичний аналіз засвідчив підвищення експресії SPP1 і SPARC у тканині РМЗ порівняно з немалігнізованою тканиною молочної залози. У власній когорті експресія мРНК SPP1 і SPARC зростала за наявності категорії T2 відповідно у 1,7 та 1,6 раза, а при N⁺ – у 2,6 та 1,5 раза; найвиразніше підвищення обох генів спостерігали при базальному підтипі РМЗ. На білковому рівні OPN і ON не залежали від розміру первинної пухлини, але їх експресія була вищою у тканині РМЗ категорії N⁺, а також за низького ступеня диференціювання. Ядерна локалізація OPN частіше визначалася у N⁺-пухлинах, низькодиференційованих новоутвореннях, при високому Ki-67 та відсутності експресії рецептора естрогену (ER) і PR.
Встановлено, що взаємозв’язок матрицелюлярних протеїнів із макрофагальним компонентом залежав від їх тканинної локалізації. Асоціацій між пухлинною експресією OPN або ON і кількістю CD68⁺- та CD163⁺-макрофагів не виявлено. Натомість за високої стромальної експресії OPN кількість CD163⁺-макрофагів була у 2,17 раза більшою, кількість CD68⁺-клітин, навпаки, у 2,06 раза меншою, а співвідношення CD68⁺/CD163⁺ знижувалося. Це свідчить про відносне збагачення мікрооточення CD163⁺-субпопуляцією.
Висока експресія OPN у пухлинних клітинах супроводжувалася збільшенням інтратуморальної кількості мастоцитів у 2,48 раза та зменшенням їх стромальної субпопуляції у 2,86 раза. Висока стромальна експресія OPN асоціювалася зі збільшенням загальної та стромальної кількості мастоцитів у 2,36 і 3,32 раза. За високої паренхіматозної експресії OPN активність дегрануляції підвищувалася на 54,38%, а за високої стромальної – на 101%. Отже, OPN пов’язаний не лише з кількістю та топологією мастоцитів, а й з їх функціональною активністю. Для ON статистично значущого зв’язку з дослідженими макрофагальними показниками не встановлено, хоча його підвищення при N⁺, G3 і базальному підтипі свідчить про участь у формуванні агресивного стромального фенотипу.
Біоінформатичний аналіз показав, що miR-26a-5p, miR-155-5p і miR-18a-5p залучені до регуляції цитокінового сигналінгу, рекрутування мієлоїдних клітин, ангіогенезу та ремоделювання позаклітинного матриксу. Експресія miR-155-5p прямо корелювала із загальною макрофагальною інфільтрацією та М1-подібними макрофагами й обернено – з М2-подібними макрофагами і мастоцитами. Для miR-18a-5p також виявлено прямий зв’язок із М1-подібними та обернений – із М2-подібними макрофагами. У власній когорті пацієнтів підвищена експресія miR-26a-5p асоціювалася з N⁺, HER2/neu-позитивним статусом і Ki-67 > 14%, рівень miR-155-5p був нижчим у N⁺-пухлинах, а miR-18a-5p у протокових карциномах у 2,03 раза перевищувала відповідний показник у лобулярних карциномах.
Дата реєстрації
2026-08-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-11 / 2026-10-20
