Реєстраційний номер
0826U004530, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
НАУКОВО ПРИКЛАДНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ БУДІВНИЦТВА В УМОВАХ ЕНЕРГОКРИЗИ
Здобувач
Олійник Валерій Миколайович,
Керівник Ємельянова Олена Миколаївна
Керівник Пилипчук Ольга Дмитрівна
Опонент Арутюнян Ірина Андріївна
Опонент Кравчуновська Тетяна Сергіївна
Рецензент Клис Максим Валерійович
Рецензент Шатрова Інна Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет будівництва і архітектури
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми визначення та оптимізації тривалості будівництва в умовах енергокризи шляхом розроблення авторського науково-прикладного інструментарію адаптивного управління календарними параметрами реалізації інвестиційно-будівельних проєктів.
Актуальність дослідження зумовлена суттєвими змінами умов функціонування будівельної галузі України, що виникли внаслідок воєнних дій, руйнування об'єктів енергетичної інфраструктури, нестабільності енергозабезпечення, дефіциту трудових ресурсів, порушення логістичних ланцюгів постачання та необхідності реалізації масштабних програм реконструкції й післявоєнного відновлення. За таких умов забезпечення нормативної тривалості будівництва стає одним із ключових факторів ефективності реалізації інвестиційно-будівельних проєктів, а традиційні підходи до календарного планування, які ґрунтуються на припущенні стабільності виробничого середовища, втрачають свою практичну ефективність.
Проведений аналіз сучасних наукових досліджень засвідчив, що існуючі методи визначення тривалості будівництва переважно орієнтовані на функціонування будівельного виробництва в умовах відносно стабільного ресурсного забезпечення та практично не враховують комплексний вплив режимів енергозабезпечення, неритмічності виконання робіт, необхідності адаптивного перерозподілу трудових ресурсів, зміни критичності будівельних процесів і сценарного характеру реалізації будівельних проєктів. Це обумовлює необхідність переходу від традиційного нормативного визначення тривалості будівництва до адаптивного управління календарними параметрами проєкту на основі комплексного врахування організаційно-технологічних, ресурсних, енергетичних та інформаційно-аналітичних факторів.
Наукова ідея дослідження ґрунтується на положенні, відповідно до якого тривалість будівництва в умовах енергокризи доцільно розглядати не як фіксований результат нормативного розрахунку, а як адаптивний керований параметр, що формується в процесі прийняття організаційно-технологічних рішень залежно від змін ресурсного забезпечення, режимів енергопостачання та сценаріїв реалізації будівельного проєкту. Реалізація такого підходу створює методологічні передумови для розроблення інтегрованого науково-прикладного інструментарію, який забезпечує підвищення достовірності прогнозування строків будівництва, ефективності використання ресурсів і обґрунтованості управлінських рішень в умовах нестабільного виробничого середовища.
Актуальність теми Будівельна галузь є однією з базових складових національної економіки, від ефективності функціонування якої залежить розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, реалізація інвестиційно-будівельних проєктів, забезпечення сталого економічного розвитку держави та відновлення територій, що зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій. В умовах післявоєнної відбудови України особливого значення набуває проблема забезпечення своєчасної реалізації будівельних проєктів, оскільки тривалість будівництва безпосередньо впливає на ефективність використання фінансових, матеріально-технічних, трудових та енергетичних ресурсів, а також визначає темпи відновлення об'єктів житлової, транспортної, промислової та соціальної інфраструктури.
Сучасні умови функціонування будівельної галузі характеризуються високим рівнем невизначеності, що обумовлений нестабільністю енергетичного забезпечення, дефіцитом трудових ресурсів, порушенням логістичних ланцюгів постачання, неритмічністю виконання будівельних процесів, зміною технологічної послідовності виконання робіт та необхідністю оперативного коригування календарних графіків. Сукупний вплив зазначених чинників призводить до істотного збільшення фактичної тривалості будівництва, зниження ефективності організаційно-технологічних рішень, втрати продуктивності будівельного виробництва та зростання ризиків невиконання інвестиційно-будівельних проєктів у встановлені строки.
Проведений аналіз наукових досліджень свідчить, що існуючі методи визначення тривалості будівництва переважно базуються на нормативних або детермінованих підходах і розроблялися для умов відносно стабільного функціонування будівельного виробництва. Такі методи недостатньо враховують комплексний вплив режимів енергозабезпечення, ресурсних обмежень, змінної критичності будівельних процесів, необхідності адаптивного перерозподілу трудових ресурсів та сценарного характеру реалізації будівельних проєктів, що істотно обмежує можливості їх практичного застосування в сучасних умовах.
За таких умов виникає об'єктивна потреба у розвитку теоретичних і методичних засад управління тривалістю будівництва, заснованих на принципах адаптивності, системності та інтегрованого врахування організаційно-технологічних, ресурсних, енергетичних та інформаційно-аналітичних факторів.
Дата реєстрації
2026-08-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-11 / 2026-10-01
