Реєстраційний номер
0826U004532, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Організаційно-методичний інструментарій обстеження пошкоджених внаслідок бойових дій будівель
Здобувач
Міліцький Костянтин Олександрович,
Керівник Шатрова Інна Анатоліївна
Керівник Демидова Олена Олександрівна
Опонент Бутнік Світлана Володимирівна
Опонент Менейлюк Олександр Іванович
Рецензент Шпакова Ганна Валентинівна
Рецензент Малихін Михайло Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет будівництва і архітектури
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню гострої практичної проблеми створенню надійного та безпечного інструментарію для обстеження будівель, що зазнали військових руйнувань. Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентними масштабами пошкоджень цивільної інфраструктури. Чинні будівельні норми орієнтовані на мирний час. Вони оцінюють повільне експлуатаційне зношення і не працюють в умовах раптових руйнувань від вибухів та пожеж. Застосування класичних методів на аварійних об’єктах становить пряму загрозу життю інженерів. Це вимагає негайного переходу до вдосконалення старих та розробці нових, безпечних підходів організації вишукувань.
Мета дослідження полягає у розробленні та вдосконаленні методичних і організаційних підходів до проведення обстежень будівель із врахуванням специфіки пошкоджень та руйнувань внаслідок бойових дій.
У першому розділі здійснено критичний аналіз вітчизняного та міжнародного досвіду технічного інспектування будівель. Доведено, що сучасна нормативна база має суттєві обмеження при застосуванні у воєнний період. Класичні лінійні алгоритми не враховують стохастичний та комбінований характер військових уражень. Будівля одночасно зазнає впливу ударної хвилі, уламків та високих температур. Це створює приховані дефекти та реальну загрозу прогресуючого обвалення. Встановлено необхідність переходу від ручних методів обстеження до дистанційних цифрових технологій. Доведено необхідність
розділення на етапи робіт технічного обстеження.
У другому розділі сформовано організаційно-методологічні основи дослідження. Проаналізовано чинну систему нормування праці інженерів- експертів. Доведено, що старі нормативи не здатні адекватно оцінити витрати часу на аварійних об’єктах. Для вирішення цієї проблеми виділено сім нових специфічних критеріїв, що ускладнюють роботу у воєнний час. До них належать наявність будівельних завалів, мінна загроза, потреба у проєктуванні тимчасових підсилень, застосування БПЛА та вимушені простої через повітряні тривоги. Сформовано методологічний базис для подальшої математичної оцінки цих факторів експертним шляхом.
Третій розділ присвячено математичному моделюванню трудовитрат та розробці нових класифікацій. На основі експертного опитування та методу аналізу ієрархій Томаса Сааті створено адаптивну математичну модель. Вона науково доводить необхідність збільшення нормативного часу на обстеження будівель на
18,26% порівняно з нормами мирного часу. Для прогнозування термінів роботи застосовано метод PERT. Також у розділі розроблено нову чотирирівневу класифікацію пошкоджених будівель. Вона вводить категорію раціонального часткового демонтажу. Це дозволяє зберігати вцілілі масивні фундаменти та нижні яруси для здешевлення подальшої відбудови. Побудовано ієрархічну структуру конструктивних елементів, де найбільшу вагу при оцінці стійкості отримали фундаменти та несучі колони.
У четвертому розділі запропоновано прикладні регламенти та методичні вказівки для проведення обстежень. Сформовано модель оцінки ризиків робочої зони. Вона базується на принципі логічних безпекових бар’єрів. За наявності критичної загрози фізичний доступ експертів повністю блокується, а обстеження переводиться у дистанційний режим. Розроблено вдосконалений триетапний алгоритм вишукувань. Він поєднує попередній огляд, обов’язкову протиаварійну стабілізацію каркаса та детальне інструментальне обстеження. Окремо розроблено покрокові інструкції для представників місцевого самоврядування (ОМС). Вони включають правила безпекового зонування території, алгоритм первинної фіксації дефектів та порядок завантаження даних до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
Наукова новизна роботи та результати дисертаційного дослідження логічно зведено до таких положень:
Вперше:
- розроблено організаційну модель аналізу ризиків робочої зони. Цей інструмент базується на жорсткому принципі логічних безпекових бар’єрів. Якщо хоча б один ключовий показник безпеки є критичним (наприклад, аварійні несучі стіни, що можуть впасти), фізичний доступ людей в будівлю повністю блокується. Навіть за умови розмінованої території, обстеження миттєво переводиться у режим безпечного дистанційного сканування.
Удосконалено:
- алгоритми та регламенти технічного обстеження пошкоджених будівель. Введено спеціальну підтверджену триетапну блок-схему поетапного технічного обстеження. Вона вимагає обов’язкового дистанційного огляду конструкцій перед початком будь-яких контактних інструментальних вимірів. Це дозволяє керівникам гнучко змінювати хід робіт для захисту інженерів з обстеження від раптових обвалів;
- класифікацію пошкоджених споруд за ступенем їхньої аварійності. Розширено межі оцінювання з фокусом на раціональний частковий демонтаж. Це дозволяє відокремити безнадійно зруйновані верхні поверхи від вцілілих масивних фундаментів та нижніх ярусів. Такий підхід дає змогу зберегти найдорожчу підземну частину будівлі для її подальшої швидкої відбудови.
Дата реєстрації
2026-08-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-11 / 2026-09-14
