Реєстраційний номер
0826U004535, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Землевпорядні механізми формування землеволодінь та землекористувань у ринкових умовах
Здобувач
Батура Максим Віталійович,
Керівник Грещук Галина Ігорівна
Опонент Кошкалда Ірина Віталіївна
Опонент Комарова Наталія Вікторівна
Рецензент Таратула Руслана Богданівна
Рецензент Ступень Роман Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького
Опис
Дисертацію присвячено обґрунтуванню та розробленню напрямів покращення землевпорядних механізмів формування землеволодінь і землекористувань. Їх розглянуто як систему дій, спрямованих на правове, просторове, економічне та екологічне впорядкування земель і контроль їх використання.
У першому розділі розкрито сутність та функції землевпорядних механізмів. Землеволодіння відображає правову належність землі, а землекористування – фактичне використання. Результат землеустрою полягає у формуванні правомірного, економічно доцільного, екологічно збалансованого та придатного до управління об’єкта.
Визначено структуру землевпорядних механізмів (правова, управлінська, економічна, кадастрова, реєстраційна, просторова, екологічна та інноваційна складові). Соціальну спрямованість розглянуто як результат їх дії у захисті прав та узгодженні інтересів.
Проаналізовано нормативно-правове забезпечення. Основні проблеми виникають під час взаємодії землеустрою, кадастру, реєстрації прав і планування через неузгодженість даних. Обґрунтовано розмежування кадастрової та реєстраційної складових. В умовах воєнного стану важливим є збереження доказових даних для їх нормалізації.
Узагальнення зарубіжного досвіду довело, що земельне адміністрування ґрунтується на взаємодії кадастру, реєстрації, геоданих та планування. Обґрунтовано доцільність адаптації іноземних моделей на рівні громад.У другому розділі здійснено оцінку стану землеволодінь і землекористувань, систематизовано фактори впливу та виявлено проблеми їх формування. Обґрунтовано вибір Розвадівської ТГ як прикладної бази дослідження. Інформаційну основу сформовано з проєкту межі громади, відомостей ДЗК, генпланів, ортофотопланів і результатів польових геодезичних вимірювань.
Основними проблемами визначено неповноту й неузгодженість вихідної інформації, різночасовість кадастрових матеріалів, невідповідність фактичного землекористування офіційним відомостям, складну конфігурацію ділянок і наявність просторових обмежень.
Кадастрово-геоінформаційний аналіз і вимірювання виявили перетин контурів із межею громади, розбіжності між кадастровими й планувальними матеріалами та зміщення ділянок, що спричиняє коригування документації й затримки реєстрації.
Уточнено функціональні ролі органів влади та місцевого самоврядування. Виявлено, що розосередженість інформації обґрунтовує необхідність удосконалення процедур і ГІС-забезпечення Розвадівської сільської ради.
У третьому розділі обґрунтовано практичні напрями удосконалення землевпорядних механізмів. Вперше запропоновано алгоритм формування землеволодінь і землекористувань із поєднанням попереднього (перевірка правових, кадастрових і планувальних даних) та післяпольового (зіставлення вимірювань із документацією) контролю для своєчасного усунення розбіжностей. Удосконалено модель взаємодії землевпорядних механізмів у громаді через їх об’єднання у п’ять блоків: правовий і управлінський; кадастровий і реєстраційний; геодезичний і просторовий; економічний і екологічний; моніторинговий і інноваційний. Обґрунтовано формування переліку проблемних ділянок для її реалізації. Розроблено підходи до ГІС-моніторингу землекористувань та виконано аналіз кадастрових контурів. Доведено доцільність оцінки їх складності комплексом показників (коефіцієнт форми, периметр, кількість вершин) і виявлено відмінності між конфігурацією сільгоспземель та присадибних ділянок. Створено контрольний просторовий шар як аналітичний інструмент громади без підміни ДЗК та запропоновано цикл ГІС-моніторингу: від оновлення даних і перевірок до прийняття рішень і повторного контролю.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше запропоновано алгоритм формування землеволодінь і землекористувань, який поєднує попередній інформаційний та післяпольовий контрольний рівні на ключових етапах проходження земельного питання.
Удосконалено теоретичний підхід до сутності землевпорядних механізмів; методичні підходи до оцінювання їх стану в громаді та ГІС-забезпечення моніторингу; модель їх взаємодії.
Набули розвитку підходи до систематизації нормативно-правового забезпечення, адаптації зарубіжного досвіду, факторів впливу та взаємодії учасників процедур.
Практичне значення полягає у застосуванні результатів органами самоврядування, землевпорядниками та ГІС-фахівцями при розгляді звернень, розробленні документації, інвентаризації та супроводі проблемних ділянок. Це зменшує кількість повторних вишукувань і коригувань, скорочуючи витрати часу й коштів.
Дата реєстрації
2026-08-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-11 / 2026-10-09
