Реєстраційний номер
0826U004536, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Конвергенція журналістики і правозахисту в роботі громадських організацій під час документування воєнних злочинів в умовах міжнародного збройного конфлікту
Здобувач
Мірошниченко Станіслав Михайлович,
Керівник Хавкіна Любов Марківна
Опонент Чекмишев Олександр Вікторович
Опонент Балаклицький Максим Анатолійович
Рецензент Сироїд Тетяна Леонідівна
Рецензент Петренко Дмитрій Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному осмисленню конвергенції журналістики і правозахисту в роботі громадських організацій під час документування воєнних злочинів в умовах міжнародного збройного конфлікту. Актуальність роботи зумовлена масштабом документування воєнних злочинів Росії проти України, цифровою трансформацією цього процесу, інституційними зрушеннями на національному і міжнародному рівнях та потребою громадських організацій у концептуальному самоосмисленні власної ролі. Значну частину функцій із документування виконують не лише державні правоохоронні органи та міжнародні слідчі механізми, а й громадські організації, які поєднують польове документування, верифікацію, адвокацію, взаємодію з механізмами правосуддя, журналістську та комунікаційну діяльність.
Мета роботи полягає у розробці та верифікації теоретико-аналітичної рамки конвергенції журналістики і правозахисту в роботі громадських організацій під час документування воєнних злочинів, а також в обґрунтуванні інтегрованої моделі такої конвергенції. Об’єктом дослідження є конвергенція журналістики і правозахисту в діяльності громадських організацій з документування воєнних злочинів. Предметом є виміри, механізми та інтегрована модель конвергенції журналістики і правозахисту в діяльності таких організацій. Методологічну основу становлять загальнонаукові методи, системний підхід, акторно-мережева теорія, соціологія професій і теорія поля, теорія гібридних організацій, концепт межових об’єктів, а також напівструктуровані глибинні інтерв’ю, кейс-стаді, аналіз документів і моделювання.
У дисертації документування воєнних злочинів обґрунтовано як міждисциплінарне поле на перетині журналістикознавчої, правозахисної та меморіально-відповідальної площин. Виокремлено п’ять аналітичних вимірів конвергенції: нормативний, медіавізуальний, епістемічно-методологічний, інституційний і трансформаційний. Розкрито комунікаційно-технологічний вимір конвергенції, зокрема роль цифрових технологій та OSINT у перехресній перевірці, геолокації, аналізі метаданих, атрибуції, архівуванні та збереженні доказового сліду. Визначено етичні, безпекові та верифікаційні виклики конвергентного документування і способи інституційного реагування на них.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше обґрунтовано конвергенцію журналістики і правозахисту в діяльності громадських організацій як багатовимірний суспільно-комунікаційний феномен документування воєнних злочинів. Розроблено авторську інтегровану модель конвергенції, яка охоплює акторний, процесуальний, інструментальний, режимний і вимірний компоненти та пояснює рух матеріалу між режимами публічного свідчення, аналітичного дослідження, адвокаційного тиску і кримінального провадження. Запропоновано типологію функціональних ролей громадських організацій у документаційному ланцюгу: документатора, комунікатора, адвокаційного актора, посередника правосуддя, методологічного інноватора, архівіста і зберігача пам’яті, координатора екосистеми. Практичне значення результатів полягає у можливості використання моделі громадськими організаціями, журналістами, медіа, правоохоронними і судовими інституціями, а також в освітньому процесі з журналістики прав людини, воєнної журналістики, документування воєнних злочинів, цифрових розслідувань та OSINT.
Дата реєстрації
2026-08-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-11 / 2026-09-10
