Реєстраційний номер
0826U004595, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Трансформація тембра-амплуа меццо-сопрано в європейській опері другої половини ХІХ–ХХ століть: образно-семантичний і драматургічний аспекти
Здобувач
Ван Юйці ..,
Керівник Соколова Алла Вікторівна
Опонент Жаркіх Тетяна Василівна
Опонент Булах Тетяна Борисівна
Рецензент Оганезова-Григоренко Ольга Вадимівна
Рецензент Лобода Лариса Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
У дисертації досліджується історична еволюція та художня трансформація меццо-сопрано в європейському оперному театрі другої половини ХІХ – ХХ століть. Робота присвячена вивченню меццо-сопрано як самостійного темброво-драматургічного феномену музичного театру, формування якого відображає глибокі зміни в художньому мисленні європейської культури модерної доби. Проблематика дослідження пов’язана з питаннями історії вокального мистецтва, тембрової семантики, еволюції оперної драматургії та трансформації жіночих образів у музичному театрі.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу сучасного музикознавства до проблем тембрової драматургії, художньої семантики вокального голосу та культурних механізмів формування оперного персонажа. Упродовж тривалого часу меццо-сопрано розглядалося переважно як проміжний голосовий тип між сопрано та контральто або як функціональний елемент вокальної класифікації. Водночас історія європейської опери другої половини ХІХ – ХХ століть демонструє принципово іншу тенденцію: саме меццо-сопрано поступово стає одним із найважливіших засобів втілення психологічної складності, внутрішнього конфлікту, духовного пошуку та філософського змісту музично-театрального образу.
Мета дисертації полягає у створенні цілісної наукової концепції трансформації амплуа меццо-сопрано в європейській опері другої половини ХІХ – ХХ століть шляхом виявлення закономірностей еволюції його образно-семантичних характеристик, драматургічних функцій та типології персонажів, а також визначення ролі меццо-сопрано у формуванні нових моделей жіночого образу в контексті історичного розвитку європейського музичного театру.
Об’єктом дослідження є європейська опера другої половини ХІХ – ХХ століть як простір формування нових драматургічних моделей жіночих персонажів та розвитку амплуа меццо-сопрано.
Предметом дослідження є трансформація амплуа меццо-сопрано в європейській опері другої половини ХІХ – ХХ століть, особливості його образно-семантичного наповнення та драматургічних функцій у творчості провідних європейських композиторів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше запропоновано цілісну концепцію трансформації тембра-амплуа меццо-сопрано в європейській опері другої половини ХІХ – ХХ століть як особливого образно-семантичного та драматургічного феномену музичного театру; визначено основні етапи еволюції меццо-сопрано від допоміжного вокального амплуа до одного з ключових втілень психологічного, символічного та філософського змісту оперного мистецтва; обґрунтовано взаємозв’язок між тембровою природою меццо-сопрано, трансформацією жіночих образів та змінами драматургічних моделей європейської опери модерної доби; розроблено типологію образів меццо-сопрано, що охоплює образи владної антагоністки, фатальної жінки, героїні внутрішнього конфлікту, психологічно рефлексивного персонажа та представника екзистенційної проблематики; виявлено провідні моделі драматургічного функціонування меццо-сопрано у творчості Р. Ваґнера, Ж. Бізе, К. Сен-Санса, Ж. Массне, Б. Бартока та Дж. Менотті; систематизовано основні тенденції розвитку меццо-сопранового тембра-амплуа в європейській опері другої половини ХІХ – ХХ століть; доведено, що саме меццо-сопрано стало одним із найважливіших засобів психологізації та ускладнення жіночих образів у музичному театрі ХХ століття.
Уточнено наукові уявлення про історичний взаємозв’язок церковної вокальної традиції, практики високих чоловічих голосів та формування сучасної системи жіночих вокальних типів; поглиблено розуміння взаємодії тембрових характеристик голосу, образної семантики та драматургічних функцій у процесі створення оперних персонажів Ортруди, Кармен, Даліли, Шарлотти, Юдити та Магди Сорель.
Дата реєстрації
2026-08-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-13 / 2026-09-30
