Реєстраційний номер
0826U004604, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Англиканський реквієм в контексті еволюційних шляхів розвитку християнської траурної музично-історичної традиції
Здобувач
Чжу Сюаньян ..,
Керівник Шпак Галина Сергіївна
Опонент Каплун Тетяна Михайлівна
Опонент Воскобойнікова Юлія Василівна
Рецензент Шатова Ірина Олександрівна
Рецензент Муравська Ольга Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
У дослідженні визначаються духовно-змістовна специфіка та поетико-інтонаційні особливості англіканського реквієму в творчості композиторів XX–XXI століть. Цей жанр становить одну із затребуваних сфер творчості англійських композиторів минулого та сучасності, особливо в період «нового музичного відродження». Завдання дисертації передбачають: узагальнення бібліографії про ґенезу та історичні шляхи розвитку латинського (католицького) реквієму в історичних реаліях європейської культури минулого та сучасності; підсумовування відомостей про еволюцію типологічних якостей реквієму в німецькій протестантській культовій та творчій практиці XVII–XX століть; виявлення метаморфоз жанру реквієму в руслі англіканської культової традиції та музики; узагальнення інтонаційно-драматургічної специфіки «Військового реквієму» Б. Бріттена у контексті концепції англіканського реквієму та пацифістських переконань композитора; виявлення духовно-смислової, інтонаційно-драматургічної специфіки Реквієму Дж. Раттера в інтерпретації англіканської «моделі» названого жанру; підсумовування типологічних ознак реквієму в творчості Дж. Тавенера у руслі духовно-стильових шукань англійського музичного постмодерну. Об'єкт роботи – історичні шляхи розвитку реквієму у християнській культовій практиці та європейській музично-історичній традиції минулого та сучасності. Предмет роботи – типологія англіканського реквієму в англійській музиці ХХ – початку XXI століть. Матеріалом дослідження послужили зразки реквієму в творчості англійських композиторів вказаного періоду. Предметом особливої уваги стали ознаки еволюції англіканського реквієму в творчості Б. Бріттена («Військовий реквієм»), Дж. Раттера (Реквієм), Дж. Тавенера («Кельтський реквієм», «Реквієм Ахматової», «Little Requiem for Father Malachy Lynch», «Реквієм»), а також ряд інших творів, причетних до траурно-меморіальної тематики, що сконцентрували в собі найкращі традиції англійського музичного відродження, національної духовної хорової культури та їх буття в добу постмодерну. Наукова новизна дисертації визначається тим, що вперше - подано аналітичні узагальнення щодо духовно-конфесійної специфіки англіканського реквієму; введено в музикознавчий ужиток відомості про духовну та жанрово-стильову специфіку хорової спадщини Дж. Раттера та Дж. Тавенера та особливості побутування в ній реквієму і відповідного кола образів; узагальнено жанрово-стильову специфіку хорової музики англійського постмодерну; позначено англіканський аспект поетики «Військового реквієму» Б. Бріттена в річищі пацифістських переконань композитора, а також Реквієму Дж. Раттера; виявлено духовну специфіку «сакрального мінімалізму» в реквіємах Дж. Тавенера, а також у творах, причетних до траурно-меморіального кола образів.
У Висновках зазначається, що історичні шляхи розвитку англійської музично-історичної традиції засвідчують суттєву роль в ній власне духовної хорової складової. В європейському культурно-мистецькому середовищі Англія вважається країною, що має багатовікові традицій хорової культури як на рівні аматорської діяльності, так і на рівні високопрофесійної виконавської та композиторської творчості. Його активний розквіт невіддільний й від духовного життя країни та його християнської складової, в межах якої суттєве місце посідають традиції англіканської церкви. Її феномен, з одного боку, увібрав в себе духовні настанови католицької та протестантської традицій, обумовивши появу «високої» та «низької» церков, що доповнювали одна одну при домінантній ролі «серединного шляху». З іншого боку, відкритість англіканства різним духовним конфесійним традиціям виявилася співвідносною й з традиціями «Нерозділеної церкви». Заупокійна ритуальна практика англіканської церкви або «Англіканський реквієм», репрезентований в творчості англійських митців Нового часу, у своєму прагненні до «кафолічності» приходить до органічного синтезу позначених традицій, зберігаючи, водночас, і пам’ять про своє східнохристиянське «коріння».
Англіканський реквієм складався на перетині католицької та протестантської традицій та їх взаємодії в умовах специфіки «Англійської Реформації» XVI століття при збереженні, водночас, пам’яті про кафолічну (вселенську, всесвітню) сутність християнства часів «Неподіленої церкви» та фіксуючи їх у таких провідних поняттях англіканства, як comprehensiveness (всеосяжність, всебічність) та egreement (згода). На відміну від німецької протестантської традиції, англіканська церква завжди зберігала обрядовість такого роду та її відповідне духовно-смислове «наповнення».
Англіканський реквієм являє собою своєрідну «модель» вселенського (кафолічного) осмислення феномену смерті, що знаменує, з одного боку, перехід душі від тимчасового до Вічного світу.
Дата реєстрації
2026-08-14
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-14 / 2026-09-30
