Реєстраційний номер
0826U004630, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Механізми взаємодії влади та громадськості у вирішенні сучасних проблем інклюзії в Україні
Здобувач
Бондаренко Леся Геннадіївна,
Керівник Крутій Олена Миколаївна
Опонент Терещенко Діна Акрамівна
Опонент Кравченко Мілена В'ячеславівна
Рецензент Статівка Наталія Валеріївна
Рецензент Солових Віталій Павлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
У дисертаційній роботі вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо вдосконалення механізмів взаємодії влади та громадськості у вирішенні сучасних проблем інклюзії в Україні.
В обґрунтуванні актуальності теми дисертаційного дослідження зазначається, що в умовах сучасних викликів, війни, внутрішнього переміщення населення, зростання кількості осіб з інвалідністю та ветеранів, інклюзивний розвиток стає стратегічним пріоритетом системи публічного управління. Забезпечення доступу до послуг та участі громадян у прийнятті рішень потребує вдосконалення механізмів діалогу влади і громадськості, адже саме партнерська взаємодія, контроль і спільні ініціативи формують стійкі інклюзивні практики та зміцнюють соціальну згуртованість громад.
Відзначено, що євроінтеграційний курс України, який передбачає впровадження європейських стандартів інклюзії, соціального захисту та активної участі громадськості у публічному управлінні, також підкреслює стратегічну важливість діалогу між владою та суспільством, що формує інклюзивне середовище.
Систематизовано науковий дискурс щодо взаємодії влади та громадськості у вирішенні сучасних проблем інклюзії через виокремлення кілька ключових напрямів: економічний, як рівний доступ до ринку праці та підприємництва; фінансовий, як можливість користування кредитами, платежами й страховими послугами; соціальний, як участь у суспільному та культурному житті; освітній, як доступ до якісної освіти для осіб з особливими потребами; гендерний та етнічний, як забезпечення рівних прав і культурної рівності.
Досліджено проблему сутності та змісту механізму взаємодії влади та громадськості у вирішенні проблем інклюзії, як багатовимірної системи публічного управління, що поєднує правові, організаційні, комунікаційні та соціокультурні інструменти. Він функціонує як платформа координації зусиль, де громадськість виступає активним співсуб’єктом управління, що забезпечує створення стійкої моделі співробітництва, здатної ефективно реагувати на виклики гібридних загроз і забезпечувати рівність та справедливість.
Охарактеризовано засади публічного управління щодо інклюзивного середовища та «включення» різних соціальних груп у суспільне життя.
Систематизовано нормативно-правове підґрунтя взаємодії влади та громадськості. Закони України відіграють ключову роль у формуванні правових механізмів взаємодії влади та громадськості у сфері інклюзії.
Проаналізовано сучасний стан та проблеми становлення механізмів взаємодії влади та громадськості у вирішенні проблем інклюзії в Україні.
На основі компаративного аналізу адаптовано зарубіжний досвід. Виокремлено моделі інклюзивного управління, що демонструють комплексний підхід від планування до оцінювання результатів. Європейська модель базується на принципах універсального дизайну та доступності,
Обґрунтовано концептуальну модель розвитку взаємодії влади та громадськості, яка розглядається як чинник підвищення ефективності. Розроблена модель взаємодії влади та громадськості у сфері інклюзії передбачає перехід від політики «виключення» до політики «включення», де кожна соціальна група розглядається як ресурс розвитку. Реалізація здійснюється через законодавчі, програмні, фінансові та цифрові механізми на національному й місцевому рівнях.
Визначено напрями вдосконалення інклюзивного управління, що поєднують розвиток горизонтальної взаємодії, консультацій та громадського моніторингу з індивідуалізацією послуг і мультидисциплінарними командами.
У дисертаційному дослідженні доведено, що розвиток механізмів взаємодії влади та громадськості у вирішенні сучасних проблем інклюзії в Україні потребує системної модернізації. Ключовими напрямами є підвищення рівня цифрової грамотності населення та трансформація міжвідомчої координації, що забезпечує ефективність і стійкість інклюзивної політики.
Дата реєстрації
2026-08-14
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-14 / 2026-08-14
