Реєстраційний номер
0826U004634, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Автентичність як критерій інтерпретативної поетики сучасного акордеонного виконавства
Здобувач
Шпитальна Ірина Марʼянівна,
Керівник Самойленко Олександра Іванівна
Опонент Голяка Геннадій Петрович
Опонент Єрьоменко Андрій Юрійович
Рецензент Єргієв Іван Дмитрович
Рецензент Годіна Інна Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
У дослідженні розкривається значення явища автентичності у його зв’язку з системними інтерпретативними засадами та особистісно-творчими аспектами сучасного акордеонного виконавства. До основних завдань дослідження віднесені: вивчення музичної інтерпретації як процесу духовного діяння; виявлення значення автентичності в акордеонно-виконавському мистецтві у взаємозв’язку з явищем інтерпретативної поетики; розкриття ролі творчої особистості акордеоніста у музично-інтерпретативному процесі; визначення базових автентичних та актуальних репертуарних показників акордеонно-виконавської інтерпретації, зокрема бароково-класицистських чинників акордеонного виконавства; висвітлення органологічних особливостей акордеонно-виконавської інтерпретації у духовно-змістовій системі музичного виконавства; розкриття змісту явища і поняття сучасного акордеонно-виконавського автопоезису як стилетворчого процесу; доведення призначення акордеонно-виконавського стилю як автентичного феномена, а також визначення новітніх семіотичних аспектів акордеонно-виконавської творчості. Об’єктом роботи є інтерпретативно-стильовий зміст сучасної акордеонно-виконавської творчості, в її подвійній діалогічній спрямованості до композиторського твору та слухацького сприйняття. Предмет дослідження – автентичність як засаднича риса виконавської інтерпретації; особистісно-стильова зумовленість акордеонного виконавства як процесу духовного діяння. Матеріалом дослідження послужили органні та клавірні твори епохи бароко Й. С. Баха, Д. Скарлатті, А. Марчелло, твори сучасних композиторів, зокрема Ф. Анжеліса, В. Золотарьова, В. Зубицького та М. Чайкіна.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше обґрунтовано концепцію акордеонної автентичності як інтегральної категорії у системі інтерпретативної поетики та у процесі взаємодії органологічних, семіологічних, стильових та особистісно-творчих виконавських чинників; виявлено специфіку музично-семіологічних механізмів у процесах адаптації, перекладу та транскрипції музичного тексту для акордеона; запропоновано поняття «автопоезису» як процесу стилетворення в сучасній акордеоннно-виконавській творчості; запроваджено семіотичний підхід до осмислення акордеонно-виконавської творчості як багаторівневої знаково-смислової системи. Подальшого розвитку набули концептуальне осмислення поняття акордеонно-виконавського стилю як автентичного художнього феномену; семіологічний метод у процесі дослідження акордеонно-виконавської інтерпретації.
У Висновках зазначається, що акордеонна інтерпретація спрямована на субʼєктивацію музичного тексту, його звукове смислотворення за допомогою художньо-виразових виконавських засобів, зокрема артикуляційно-штрихових акордеонних прийомів, динамічного плану, темпової та метро-ритмічної організації акордеонної композиції. Вона актуалізує уявлення про автентичність як інтегративну творчу категорію, зміст якої розкривається через ціннісно-пізнавальні принципи справжності, щирості, чесності, відповідальності, свободи та правдивості. У акордеонно-виконавській творчості автентичність виявляється у здатності виконавця до глибинного переосмислення музичного тексту та формування інтерпретативної концепції, яка узгоджується з внутрішньо-особистісними смисловими та ціннісними орієнтирами. У цьому процесі важливу роль відіграє інтерпретативна поетика як цілісна система формотворчих принципів та художньо-смислових якостей.
Особистісні якості виконавця визначають смислову багатовимірність музично-інтерпретативного процесу. Виконавець виступає Автором звукової репрезентації музичного твору, наділяючи його особистісним змістом та автентичною інтонаційністю. Це зумовлює формування нової емоційно-смислової сфери виконавства, що постає у діалогічній взаємодії композиторського тексту та індивідуального прочитання.
Узагальнення підходів до адаптації бароково-класицистських творів до сучасного акордеонного звучання дозволяє виокремити три основні інтерпретаційні стратегії: історико-стильову, спрямовану на відтворення параметрів епохи з урахуванням жанрово-стильових традицій; акомодаційно-органологічну, що базується на адаптації музичного тексту до техніко-виконавських можливостей інструмента; конвергентну, яка інтегрує історико-стильовий і органологічний підходи як найбільш оптимальну модель виконавської інтерпретації.
У Висновках зазначається, що акордеонна інтерпретація спрямована на субʼєктивацію музичного тексту, його звукове смислотворення за допомогою художньо-виразових виконавських засобів, зокрема артикуляційно-штрихових акордеонних прийомів, динамічного плану, темпової та метро-ритмічної організації акордеонної композиції. Вона актуалізує уявлення про автентичність як інтегративну творчу категорію, зміст якої розкривається через ціннісно-пізнавальні принципи справжності, щирості, чесності, відповідальності, свободи та правдивості.
Дата реєстрації
2026-08-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-17 / 2026-09-30
