Реєстраційний номер
0826U004652, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій в умовах цифрової економіки
Здобувач
Гряник Антон Володимирович,
Керівник Соболєв Володимир Михайлович
Керівник Корепанов Олексій Сергійович
Опонент Костинець Юлія Володимирівна
Опонент Шифріна Надія Ігорівна
Рецензент Довгаль Олена Андріївна
Рецензент Меленцова Ольга Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
У дослідженні здійснено комплексний аналіз функціонування ринку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) як багаторівневої та багатофакторної системи, інтегрованої у світове економічне середовище. Розглянуто макро- та мікроекономічні чинники, соціокультурні аспекти, розвиток ПЗ і цифрової економіки, а також міжнародні торговельні процеси у сфері послуг, апаратного й програмного забезпечення. Ринок ІКТ визначено як динамічну систему: на макрорівні діють міжнародні регулятори, глобальні стандарти та інтеграційні процеси, а на мікрорівні — компанії з конкурентними стратегіями та взаємодією із нормативно-правовим середовищем. Важливим чинником визначено соціальні аспекти, зокрема цифрову інклюзію та рівність доступу до технологій. Показано, що ефективний розвиток ІКТ можливий лише за умови врахування взаємодії глобальних і локальних факторів. Виявлено специфіку розподілу ПЗ у державному, приватному й соціальному секторах. Серед ключових трендів — зростання ролі хмарних технологій, поширення моделей Freemium і підписки, ускладнення ліцензійних механізмів. Значну увагу приділено проблемі піратства ПЗ, протидія якому потребує поєднання технічних, правових та економічних заходів.
Цифрову економіку визначено як провідний напрям трансформації бізнесу. Досліджено вплив е-комерції, Інтернету речей, ШІ та 5G на бізнес-моделі, ринок праці й державне управління. Підкреслено, що пандемія COVID-19 прискорила впровадження цифрових сервісів у бізнесі, освіті, медицині й держсекторі, ставши каталізатором поширення віддаленої роботи, хмарних сервісів, е-комерції та онлайн-освіти. Зазначено зростання використання платформ відеоконференцій (Zoom, Teams, Slack) і хмарних інфраструктур (AWS, Azure, Google Cloud). Увагу приділено кібербезпеці та поширенню безконтактних платежів і мобільного банкінгу. Розкрито перехід освіти до LMS та досвід Південної Кореї, Сінгапуру, Індії й ЄС щодо застосунків відстеження контактів. Показано взаємозв'язок розвитку апаратних засобів та еволюції ПЗ (ШІ, машинне навчання, хмарні рішення), що змінює моделі споживання інформації та формує нові соціальні практики.
Застосовано індекс Герфіндаля-Гіршмана для аналізу концентрації торгівлі товарами й послугами ІКТ із коригуванням на реекспорт. Запропоновано алгоритм розрахунку коефіцієнта реекспорту для об'єктивнішої оцінки провідних експортерів та імпортерів. За допомогою кластеризації динаміки експорту-імпорту виокремлено групи країн зі схожою торговельною динамікою та оцінено їх участь у глобальному ринку ІКТ. За 2016–2023 рр. підтверджено домінування Китаю-експортера, посилення позицій Сінгапуру, В'єтнаму й Малайзії та зниження часток США, Німеччини й Японії.
Узагальнено динаміку імпорту й експорту ІКТ-продукції та послуг в Україні у 2016–2024 рр.: виявлено циклічність через пандемію й війну, залежність від китайського імпорту та зростання експорту комп'ютерних послуг — ключового фактора платіжного балансу. Встановлено високу концентрацію імпорту ІКТ-товарів з орієнтацією на Китай, що вказує на структурну вразливість і потребу диверсифікації. У сфері ІКТ-послуг виявлено лідерство Ірландії та Індії, зростання Китаю й поступове зниження позицій США.
Встановлено, що розробка ПЗ, веб- та мобільна розробка — найпоширеніші напрями діяльності ІТ-компаній, тоді як кібербезпека й управління ІТ мають вищі цінові категорії через складність. Розкрито тенденції ринку ІТ-послуг провідних країн (США, Британія, Німеччина, Польща, Україна, Індія та ін.): розвинені країни переважають у преміальному сегменті, інші — у середньому й нижчому. Український ІТ-сектор характеризується високою концентрацією малих підприємств і конкурентними ставками, формуючи його як важливий регіональний центр аутсорсингу. У ціноутворенні на ПЗ переважають відкриті моделі, що свідчить про конкуренцію й прозорість ринку; закриті ціни характерні для складних корпоративних рішень (HR, BI-системи). Найпоширенішим підходом залишається використання пробних версій ПЗ.
Розкрито особливості ринку смартфонів (динаміка часток брендів, інновації, географія моделей): у 2018–2024 рр. зростання експорту з коливаннями через економічні й сезонні чинники. У мобільному ПЗ зростає частка ігор та посилюється уніфікація Google Play й App Store: у 2010–2015 рр. домінували застосунки, з 2017 р. зростає частка ігор, а у 2022 р. зафіксовано майже рівномірний розподіл між категоріями. Виявлено домінування американських застосунків на українському ринку при зростанні ролі локальних продуктів і зміну популярності сервісів через пандемію й війну: зростання Telegram, TikTok, Zoom, фінансових платформ і держзастосунків («Дія», «Повітряна тривога»), що свідчить про адаптивність суспільства.
Отримані результати свідчать про ускладнення та диверсифікацію ринку ІКТ, що впливає на формування цифрової економіки та її здатність задовольняти глобальні й регіональні потреби користувачів. Дослідження розширює розуміння ринку ІКТ і поглиблює наявні підходи до його аналізу.
Дата реєстрації
2026-08-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-17 / 2026-08-17
