Реєстраційний номер
0826U004662, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Патогенетичне значення поліморфізму генів довгих некодуючих РНК у розвитку злоякісних пухлинних захворювань сечовидільної системи
Здобувач
Строй Єлізавета Антонівна,
Керівник Обухова Ольга Анатоліївна
Керівник Москаленко Юлія Василівна
Опонент Камишний Олександр Михайлович
Опонент Войленко Олег Анатолійович
Рецензент Винниченко Ігор Олександрович
Рецензент Язиков Олександр Валерійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню ролі поліморфізму генів довгих некодуючих РНК ANRIL (rs1333049), MALAT1 (rs619586) та HOTAIR (rs4759314) у патогенезі злоякісних новоутворень сечовидільної системи. У дослідження залучено 342 представники населення Північно-Східного регіону України: основна група - 242 пацієнти з онкопатологією сечовидільної системи (101 - світлоклітинний нирковоклітинний рак (скНКР), 141 - уротеліальна карцинома сечового міхура (УКСМ), I–II стадії за TNM); контрольна група - 100 осіб без онкологічного анамнезу. Генотипування ДНК проводили методом ПЛР у реальному часі на приладі QuantStudio 5 DX. Вперше встановлено популяційні частоти алелей та генотипів досліджуваних локусів у контролі: 0,48 для rs1333049, 0,02 для rs619586 та 0,05 для rs4759314, що відповідає європейським показникам. Статистично значущу відмінність у розподілі генотипів між онкохворими та контролем виявлено лише для локусу rs619586 гена MALAT1 (P = 0,039). Встановлено, що носійство мінорного G-алеля MALAT1 (генотипи A/G та G/G) підвищує ймовірність розвитку раку сечовидільної системи у 3,43 раза порівняно з A/A-гомозиготами (P = 0,037, OR = 3,43; 95% ВІ: 1,07–10,97). Локус rs1333049 гена ANRIL визначено як незалежний предиктор розвитку скНКР: наявність мінорного C-алеля збільшує ризик захворювання у 3,1 раза (P = 0,040, OR = 3,10; 95% ВІ: 1,05–9,18). Поліморфізм rs4759314 гена HOTAIR не продемонстрував асоціації з загальним ризиком онкопатологій (P = 0,944). Виявлено виражений статевий диморфізм: у чоловіків носійство генотипу C/C гена ANRIL підвищує ризик скНКР у 3,12 раза (P = 0,05, OR = 3,12; 95% ВІ: 1,0–9,75); алель G гена MALAT1 асоційований зі скНКР переважно у чоловіків (P = 0,008), а при УКСМ превалює у жінок (P = 0,013). Виявлено специфічні молекулярно-фенотипові асоціації: генотип A/A гена MALAT1 пов'язаний із вищими показниками зросту та маси тіла (P < 0,0001), але не з ІМТ; для ANRIL у осіб з ІМТ < 25 кг/м² C-алель має захисний ефект щодо УКСМ (P = 0,04, OR = 0,22), який повністю нівелюється при ІМТ ≥ 25 кг/м²; носії G-алеля гена HOTAIR мають вищий ІМТ (29,65 проти 26,72 кг/м², P = 0,042). Встановлено феномен інверсії генетичного ефекту ANRIL rs1333049 залежно від паління: у курців генотип C/C виступає фактором ризику скНКР (P = 0,040, OR = 3,64), тоді як у некурців C-алель має захисне значення (P = 0,016, OR = 0,17). Встановлено, що варіабельність MALAT1 визначає агресивність процесу: G-алель асоційований із манифестацією УКСМ на 11 років раніше (65 проти 76 років, P = 0,032), підвищенням ризику метастазування у 2,74 раза (P = 0,02, OR = 2,74) та зниженням загальної виживаності при скНКР (P = 0,0101). На основі отриманих закономірностей розроблено алгоритм клініко-генетичної стратифікації пацієнтів для формування персоналізованих програм моніторингу та корекції способу життя.
Дата реєстрації
2026-08-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-17 / 2026-09-08
