Реєстраційний номер
0826U004695, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Ідентифікація скоростиглого вихідного матеріалу кукурудзи південного екотипу та найбільш ефективних гетерозисних моделей
Здобувач
Кулик Олександр Віталійович,
Керівник Черчель Владислав Юрійович
Опонент Кузьмишина Наталія Василівна
Опонент Полякова Ірина Олексіївна
Рецензент Лупітько Оксана Іванівна
Рецензент Яланський Олександр Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут зернових культур" Національної академії аграрних наук України
Опис
Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуального наукового завдання сучасної селекції кукурудзи – створенню та ідентифікації скоростиглого вихідного матеріалу південного екотипу, здатного забезпечувати стабільну реалізацію генетичного потенціалу продуктивності в умовах недостатнього та нестабільного зволоження Степу України.
Актуальність дослідження визначається посиленням впливу глобальних кліматичних змін, пов'язаних з підвищенням температурного режиму, збільшенням тривалості посушливих періодів, нерівномірністю розподілу атмосферних опадів на виробництво кукурудзи та зростанням ризиків втрати продуктивності сучасних гібридів. За таких умов особливого значення набуває створення скоростиглих генотипів, які поєднують високу продуктивність, інтенсивну вологовіддачу зерном, технологічність, стійкість до біотичних та абіотичних стресів, стабільність прояву господарсько-цінних ознак.
Метою дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально підтвердити ефективність створення та використання скоростиглого селекційного матеріалу кукурудзи південного екотипу для підвищення стабільності врожайностів зоні Степу, провести його комплексну оцінку за основними селекційними ознаками, визначити особливості формування продуктивності й адаптивності та виявити перспективні гетерозисні моделі для створення нових гібридів.
Дослідження проводили у 2023–2025 рр. у Державній установі Інститут зернових культур НААН України. Об’єктом досліджень були 302 скоростиглі самозапилені сім’ї генерацій S₄–S₆, створені на основі сестринських гібридів південного екотипу, їх тесткроси та новостворені міжлінійні гібриди кукурудзи.
Для комплексного оцінювання селекційного матеріалу застосовували польові, лабораторні, біометричні та генетико-статистичні методи досліджень. Оцінювали морфобіологічні і господарсько-цінні ознаки, аналізували структури продуктивності, визначали загальну та специфічну комбінаційну здатність, а також показники адаптивності. Застосовували кореляційний, регресійний, кластерний аналіз та метод головних компонент.
Наукова новизна роботи полягає у комплексній ідентифікації нового скоростиглого вихідного матеріалу кукурудзи південного екотипу за показниками продуктивності, скоростиглості, адаптивності та комбінаційної здатності.
Вперше для інбредних сімей різних генерацій встановлено закономірності формування продуктивності за контрастних гідротермічних умов вирощування, визначено найбільш інформативні морфобіологічні критерії добору, ідентифіковано джерела підвищеної адаптивності та високої комбінаційної здатності.
Удосконалено систему оцінювання скоростиглого селекційного матеріалу шляхом комплексного використання методів кореляційного, регресійного, багатовимірного аналізу та випробування тесткросів, що дозволило встановити взаємозв’язки між структурними компонентами продуктивності, адаптивністю та рівнем прояву гетерозису.
У результаті трирічного оцінювання 302 скоростиглих інбредних сімей встановлено значну генотипову диференціацію за комплексом морфобіологічних та господарсько-цінних ознак. Контрастні погодні умови 2023–2025 рр. дозволили визначити особливості реакції генотипів на абіотичний стрес та виділити джерела стабільності продуктивності.
Визначено вплив стресових умовна основі показників сімей. Встановлено, що середня продуктивність сімей становила 75,5 г/рослину у 2023 р., тоді як за умов посухи в 2024 і 2025 рр. знижувалася до 41,8 та 42,9 г/рослину відповідно. Доведено, що найвищу стійкість в несприятливих умовах вирощування проявили потомства отримані на базі комбінації ДК2815 × ДК247МВ, які знизили продуктивність в середньому лише на 11,5 %. Порівняння зі стандартом ДК315СВЗМ підтвердило високу селекційну цінність нового матеріалу: окремі генотипи перевищували стандарт за продуктивністю на 41,7–71,6 % навіть у посушливих умовах.
Встановлено, що продуктивність селекційних форм в досліді формувалася під впливом комплексу взаємопов’язаних ознак. Найтісніші позитивні кореляції виявлено між продуктивністю та масою 1000 зерен (r = 0,726), довжиною качана (r = 0,604), кількістю зерен у ряду (r = 0,557), висотою прикріплення качана (r = 0,534) і висотою рослин (r = 0,523). За результатами множинного регресійного аналізу незалежний статистично значущий внесок у формування продуктивності забезпечували довжина качана (β = 0,60; p = 0,03) та діаметр качана (β = 0,29; p < 0,001), що визначає їх як найбільш ефективні критерії селекційного добору.
Методи головних компонент і кластерний аналіз дозволили встановити структуру фенотипової мінливості та виділити групи генотипів із оптимальним поєднанням скоростиглості, продуктивності й адаптивності.
Дата реєстрації
2026-08-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-19 / 2026-09-15
