Реєстраційний номер
0826U004728, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Економічний механізм діяльності роздрібного інвестора на фондовому ринку в умовах цифровізації
Здобувач
Зємцов Сергій Борисович,
Керівник Румик Ігор Іванович
Опонент Золковер Андрій Олександрович
Опонент Пойда-Носик Ніна Никифорівна
Рецензент Чумаченко Ольга Григорівна
Рецензент Ананьєва Олеся Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вищий навчальний заклад "Університет економіки та права "КРОК"
Опис
Дисертаційна робота присвячена розв’язанню складного наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні економічного механізму діяльності роздрібного інвестора на фондовому ринку в умовах цифровізації фінансової системи, ринкової волатильності, євроінтеграційної трансформації та необхідності повоєнного відновлення економіки України. Уточнено економічний зміст категорії «роздрібний інвестор» через виокремлення квазі-інституційного сегмента, що відображає здатність сукупної активності фізичних осіб створювати системні ринкові ефекти в умовах цифрової координації, інформаційної взаємодії та використання алгоритмічних сервісів. Розвинуто теоретико-методичні засади економічного механізму діяльності роздрібного інвестора, який запропоновано трактувати як динамічну багаторівневу систему взаємопов’язаних елементів, що забезпечують трансформацію заощаджень домогосподарств у інвестиційні активи через взаємодію мотиваційного, ресурсного, інструментального, портфельного, інституційного, регуляторного, інформаційно-технологічного та поведінкового компонентів. Запропоновано структурно-логічну модель цього механізму, яка відображає повний цикл інвестиційної діяльності: постановку фінансової мети, оцінку ресурсів і ризик-профілю, вибір інструментів, формування портфеля, моніторинг результатів, ребалансування та корекцію стратегії. Запропоновано багатовимірний підхід, який включає абсолютну та відносну дохідність, ризик-скориговані показники, транзакційні витрати, податкове навантаження, валютні витрати, ліквідність, поведінкову якість рішень, цифрову стійкість та рівень інституційного захисту. Для практичного оцінювання обґрунтовано використання розширеного показника чистої результативності інвестицій ROI*, що враховує комісії, спреди, податки, валютні та конвертаційні витрати, втрати ліквідності й інформаційно-часові витрати інвестора. Для українських умов обґрунтовано доцільність гібридної адаптивної моделі, у якій ОВДП і ліквідний резерв формують захисне ядро, а ETF (біржові інвестиційні фонди), акції, корпоративні облігації та інші інструменти поступово включаються до диверсифікаційного блоку відповідно до ризик-профілю та регуляторних можливостей інвестора. Запропоновано багаторівневу діагностичну модель, що охоплює ресурсний, інструментальний, транзакційний, податково-валютний, поведінковий, інституційний і технологічний рівні. Доведено, що цифровий доступ до інвестування не є самодостатньою умовою ефективності: він має супроводжуватися фінансовою грамотністю, оцінкою придатності фінансового продукту, прозорим розкриттям витрат і ризиків, кіберстійкістю платформ та аналітичною підтримкою прийняття рішень. Науково обґрунтовано авторську методику ідентифікації та економічної обробки значних обсягів ордерів на основі ринкових даних глибини книги заявок другого рівня Level II. Методика передбачає формалізацію книги заявок, визначення типового рівня ліквідності, розрахунок коефіцієнтів значущості окремих ордерів, групування суміжних рівнів у зони концентрації ліквідності, оцінювання локального дисбалансу попиту і пропозиції, визначення відстані зони до mid-price (середньої ціни між найкращою ціною попиту та пропозиції) та перевірку часової стійкості сигналу. Прикладне значення вказаної методики полягає у підвищенні якості тактичних інвестиційних рішень, зменшенні ризику проскальзування ціни, в уточненні моменту входу або виходу з позиції та інтеграції мікроструктурного аналізу в систему портфельного управління роздрібного інвестора. Доведено, що в українських умовах оптимізація портфеля має враховувати воєнні ризики, валютні обмеження, інфляційні процеси, обмежену ліквідність корпоративних інструментів і поступову доступність міжнародної диверсифікації. Фінансову інклюзію запропоновано розглядати не лише як технічну можливість придбання цінних паперів, а як здатність фізичної особи безпечно, усвідомлено й економічно доцільно використовувати інструменти ринку капіталу. Сформовано національну модель економічного механізму роздрібного інвестора в умовах посткризового відновлення. Запропоновано запровадження індивідуального інвестиційного рахунку як інституційного каналу перетворення заощаджень домогосподарств у довгостроковий ресурс ринку капіталу за умови поєднання податкових стимулів, мінімального строку утримання активів, обмеження доступу до надмірно ризикових продуктів і базового освітнього супроводу. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання регуляторами фінансового ринку, органами державного управління, професійними учасниками ринку капіталу, цифровими фінансовими платформами, освітніми установами та бізнес-спільнотами. Запропоновані положення можуть бути застосовані при розробленні політики фінансової інклюзії, удосконаленні захисту інвестора, формуванні цифрових сервісів для роздрібних інвесторів, запровадженні індивідуальних інвестиційних рахунків, створенні освітніх програм і розбудові інструментів фінансування повоєнного відновлення економіки України.
Дата реєстрації
2026-08-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-20 / 2026-09-01
