Реєстраційний номер
0826U004734, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Забезпечення продовольчої безпеки України шляхом інноваційного розвитку агровиробництва
Здобувач
Слесарчук Олександр Петрович,
Керівник Ковшун Наталія Едуардівна
Опонент Бабенко Віталіна Олексіївна
Опонент Попова Ольга Юріївна
Рецензент Скрипчук Петро Михайлович
Рецензент Ляхович Ольга Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет водного господарства та природокористування
Опис
Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретико-методичних засад та розробленню науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення продовольчої безпеки України на основі інноваційного розвитку агровиробництва. Актуальність дослідження зумовлена посиленням воєнних, економічних, логістичних, кліматичних та інституційних ризиків, що трансформують функціонування національної продовольчої системи та актуалізують перехід від сировинної до інноваційно орієнтованої, ресурсоефективної та соціально відповідальної моделі аграрного розвитку.
Об’єктом дослідження є процеси забезпечення продовольчої безпеки України в умовах структурної трансформації аграрного сектору. Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та науково-практичні підходи до забезпечення продовольчої безпеки України шляхом інноваційного розвитку агровиробництва.
У роботі обґрунтовано розгляд продовольчої безпеки як складної багаторівневої системи, що відображає здатність держави гарантувати фізичну й економічну доступність та безпечність продовольства. Встановлено, що інноваційний розвиток агровиробництва є передумовою підвищення стійкості продовольчої системи через упровадження цифрових, біотехнологічних, ресурсозберігаючих та управлінських інновацій.
У першому розділі систематизовано теоретичні підходи до трактування та оцінювання продовольчої безпеки. Обґрунтовано доповнення системи її оцінювання показниками інноваційного розвитку агровиробництва, що дає змогу враховувати стан продовольчого забезпечення та потенціал аграрного сектору до технологічного оновлення й адаптації до кризових викликів. Визначено напрями вдосконалення інституційно-правового забезпечення продовольчої безпеки на засадах міжвідомчої координації, ризик-орієнтованого управління та принципу «від лану до столу».
У другому розділі здійснено комплексну оцінку стану продовольчої безпеки України на основі розробленого інструментарію параметричної діагностики. Виявлено структурні дисбаланси у виробництві та споживанні продовольства, погіршення його економічної доступності, імпортозалежність за окремими товарними групами та недостатній рівень інвестиційно-інноваційного забезпечення аграрного сектору. Встановлено, що повномасштабна війна посилила виробничі, логістичні й фінансові ризики, зумовивши зниження виробничого потенціалу і стійкості продовольчої системи. За результатами факторного аналізу та оцінювання системної вразливості зернового сектору визначено ключові загрози й дисбаланси його функціонування. Обґрунтовано необхідність поєднання заходів із розмінування, відновлення інфраструктури, диверсифікації логістики, розвитку переробки та кліматично орієнтованого землеробства.
У третьому розділі розроблено концептуальні засади забезпечення продовольчої безпеки шляхом інноваційного розвитку агровиробництва. Запропоновано формування інноваційно-інклюзивних агровиробничих кластерів, які інтегрують виробництво, зберігання, переробку, логістику та повторне використання ресурсів і сприяють переходу до замкнених ланцюгів доданої вартості. Обґрунтовано типологію регіональних агровиробничих кластерів з урахуванням виробничої спеціалізації, інфраструктурного потенціалу та ризиків територій.
Сформовано інтегральний індекс інноваційного розвитку агровиробництва, що поєднує інвестиційно-ресурсну, науково-технологічну та виробничо-результативну складові. За результатами кореляційно-регресійного моделювання підтверджено прямий зв’язок між рівнем інноваційного розвитку агровиробництва та станом продовольчої безпеки України. Сценарним прогнозуванням визначено інерційну, помірно-інноваційну та інноваційно-проривну траєкторії розвитку. Обґрунтовано, що реалізація інноваційно-проривного сценарію передбачає активізацію інвестицій, розвиток аграрної науки, цифрових і ресурсозберігаючих технологій, глибинної переробки, логістичної інфраструктури та диференційованої державної підтримки, що сприятиме підвищенню стійкості аграрного сектору, самозабезпечення та експортного потенціалу України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади, місцевого самоврядування, аграрними підприємствами, громадами, науковими установами та закладами вищої освіти для вдосконалення політики у сфері продовольчої безпеки та розроблення регіональних програм інноваційного розвитку, моніторингу продовольчої безпеки та післявоєнного відновлення аграрного сектору.
Дата реєстрації
2026-08-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-20 / 2026-08-29
