Реєстраційний номер
0826U004745, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-04-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Феномен медитативності у флейтовій музиці епохи поставангарду
Здобувач
Кравченко Назар Юрійович,
Керівник Зима Людмила Вікторівна
Опонент Качмарчик Володимир Петрович
Опонент Громченко Валерій Васильович
Рецензент Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна
Рецензент Щербакова Ольга Константинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертацію присвячено осмисленню феномена медитативності, як концепції творчості у флейтовому мистецтві епохи поставангарду і передуючих йому стильових спрямувань, з особливим акцентом щодо спадку японських авторів, оскільки їх етнічно-релігійний тип вираження опинився найбільш затребуваним у творах медитативного мислення у поставангардну епоху.
Мета дисертації обумовила її головні завдання:
– узагальнити відомості щодо витоків медитативного музичного мислення з ритуально духовної сфери;
– сформулювати науково-теоретичне обґрунтування феномена медитативності та усвідомити естетично-абстрагуючу специфіку медитативного способу музикування;
– проаналізувати у світлі прийнятої концепції твори, що безпосередньо залучають ритуально-обрядовий базис у змістовно-структурний обсяг композицій К. Фукусіми, Т. Хосокави, Т. Такеміцу;
– здійснити аналіз з опорою на прийняту концепцію медитативності художніх творів і фрагментів з цих композицій: Д. Лігеті, Дж. Рочберга, Ю. Воронцова, Ґерґелі Ітцес, А. Казелли, В. Офферманса;
– виділити медитативні позиції вираження за змістом і формою у творах вітчизняних авторів Юлії Гомельскої, Валентина Сильвестрова, Яна Фрейдліна.
Об’єкт роботи – феномен медитативності у музичному мистецтві за його ритуально-обрядовими та релігійними засадами в контексті Захід-Схід.
Предмет роботи – прояви медитативності у флейтовій музиці XX–XXI століття.
Хронологічні межі дослідження визначаються, з одного боку, епохою поставангарду і передуючих йому стильових спрямувань, як феномену музичної культури, з іншого – зосередження уваги на сучасному етапі існування флейтової творчості, тобто другої половини ХХ-го – початку XXI століття.
Матеріалами дослідження являються нотні записи, аудіо та відео приклади флейтової та камерно-ансамблевої творчості відомих зарубіжних композиторів ХХ – початку ХХI сторіччя: Альфредо Казелли «Сіціліана і Бурлеска», Ґерґелі Ітцеса «Pi – Transcendent», Д. Лігеті «Doppelkonzert», Юрія Воронцова «Там, куди відлітає крик…», Віла Офферманса «Honami», «Tsuro-no-Sugomori», Джорджа Рочберга Ukiyo-еII «Slow Fires of Autumn», японського генія Тору Такеміцу «Voice», «Itinerant: Meguri-In Memory of Isamu Noguchi», «Air», та творів відомих представників японського авангарду Тосіо Хосокави «Sen I», «Vertigal Song I» і Кадзуо Фукусіми «Mei»), а також, композиції провідних майстрів українського мистецького ареолу, а саме: Юлії Гомельської «Wings of East Wind», Валентина Сильвестрова «Містерія», Яна Фрейдліна «Тиха соната».
Методологічна основа роботи обумовлена комплексним міждисциплінарним підходом, основу якого становлять методи естетико-художнього, історико-стильового, жанрового та семантичного, виконавсько-органологічного аналізу, що є традиційними для українського музикознавства та необхідними в обґрунтуванні проявів медитативності у флейтовій творчості.
Дисертація складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів та трьох під-підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатку, що містить відомості про публікації та апробації.
В заключних Висновках зазначається, що феномен медитативності у флейтовій музиці та флейтовій виконавській творчості є похідним від медитації як такої, що трактується через споглядальність, відвернення від зовнішніх чинників, інтровертну спрямованість – представляє процес трансформації «тілесного в духовне».
В такому процесі, музичне виконання постає як шлях до Вищого-Божественного, Надособистісного-Надбуттєвого, і таким чином названий спосіб музикування являє музичну медитацію, а саме, досягнення такого медитативного стану, розумового і психічного буття, де відбувається вихід за межі традиційного укоріненого комплексу «композитор-текст-виконавець-слухач», що традиційно мислиться як розподіл між учасниками творчого акту, через споглядальність-заглибленість, молитовну зосередженість, виходить на той рівень буття, де цей розподіл усувається і постає в комплексі «цілісності», що має аналоги на сході – садхана «те, що йде до духовного, єднається з Абсолютом».
Також встановлюється, що в цьому процесі важливим атрибутом є інструмент виконавця, а відповідно до предмету роботи – модель сучасної флейти, що демонструє велику кількість авангардних інноваційних прийомів, картини нових звучань, відчуттів і фарб та висуває стійкий інтерес до східних та західних філософсько-естетичних концепцій, у тому числі, до принципів східної культури в мистецтві ХХ–ХХІ століття.
Дата реєстрації
2026-08-21
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-21 / 2026-08-21
