Реєстраційний номер
0826U004755, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Подання доказів у цивільному судочинстві України
Здобувач
Саленко Ярослав Юрійович,
Керівник Бобрик Володимир Іванович
Опонент Феннич Василь Петрович
Опонент Волкова Наталія Василівна
Рецензент Гетманцев Максим Олександрович
Рецензент Короленко Віталій Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України
Опис
Дисертація складається з двох розділів, що містять шість підрозділів.
У розділі першому «Теоретичні засади дослідження подання доказів» розкриваються методологічні засади дослідження порядку подання доказів у цивільному судочинстві. Розділ містить три підрозділи.
Підрозділ 1.1 «Доказування як основа суддівського пізнання» присвячено встановленню ролі доказування у формування об’єкта судового пізнання при розгляді і вирішенні цивільних справ. З’ясовано, що доказування як діяльність учасників цивільної справи спрямована на забезпечення суду об’єктами судового пізнання, які мають процесуальну форму засобів доказування. Основним об’єктом судового пізнання визнаються засоби доказування, отримані судом від учасників справи або від інших осіб за ініціативою учасників справи. Факультативним об’єктом судового пізнання є засоби доказування зібрані судом за власною ініціативою у виключних випадках, встановлених законом.
У підрозділі 1.2 «Подання доказів як складова доказування та з’ясування обставин справи в сучасному цивільному судочинстві України» з’ясовується структура діяльності учасників справи з доказування та суду зі з’ясування обставин справи. Доведено, що подання доказів може бути складовою діяльності учасників справи з підтвердження доказами власних вимог та заперечень або ж складовою з’ясування судом обставин справи, якщо воно здійснюється за ініціативою інших учасників справи або суду (у виняткових випадках). Запропоновано розуміння співвідношення між доказуванням та оцінкою доказів як кореспондуючих один одному видів процесуальної діяльності учасників справи та суду відповідно.
У підрозділі 1.3 «Поняття подання доказів в цивільному процесуальному праві України» на основі аналізу доктринальних підходів до розуміння поняття подання доказів у цивільному процесі формується авторське визначення поняття «подання доказів», яке відображає сутнісні ознаки відповідної процесуальної дії та використовується як методологічне у розділі другому дисертації. Сформульовано визначення поняття «подання доказів» як дій учасників справи або інших осіб у передбачених процесуальним законом випадках, спрямованих на забезпечення доступу суду до інформації, що має значення для вирішення цивільної справи, шляхом безпосередньої (в судовому засіданні чи при огляді за місцем розташування) або опосередкованої (засобами поштового чи електронного зв’язку, Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) передачі суду засобів доказування.
Розділ другий «Порядок подання доказів» розкриває суб’єктний склад, особливості цивільної процесуальної форми подання доказів та правові наслідки порушення вимог цивільного процесуального законодавства до подання доказів.
У підрозділі 2.1 «Суб’єкти подання доказів» формується цілісне розуміння кола осіб, які нормами цивільного процесуального права наділені правом подавати докази, або на яких згідно з нормами цивільного процесуального права може покладатися обов’язок подання доказів. Обґрунтовується, свідок здійснює подання доказів суду у формі показань свідка під час допиту свідка. Додатково обґрунтовано, що до суб’єктів подання доказів відносяться не лише учасники справи чи деякі інші учасники судового процесу, але й особи, які не входять до названих категорій, проте у яких є засоби доказування, які витребовуються у них ухвалою суду.
Підрозділ 2.2 «Темпоральна й змістовна характеристика подання доказів « присвячений розкриттю цивільних процесуальних строків та змісту процесуальних дій із подання доказів. Робиться висновок про цивільну процесуальну форму як передумову встановлення чітких темпоральних та змістовних вимог до подання доказів. Зауважується на негативній практиці безпідставного продовження або поновлення судами строків подання доказів. Обґрунтовується, що прийняття судом до уваги доказів, поданих з пропуском процесуальних строків та термінів, без належного підтвердження поважності причин пропуску строків, має бути підставою для скасування рішення суду.
У підрозділі 2.3 «Правові наслідки порушення порядку подання доказів» розкривається відмінність між порушенням порядку подання доказів на реалізацію відповідного процесуального права в контексті доказування та порушенням порядку подання доказів у контексті виконання процесуального обов’язку на виконання ухвали суду в контексті з’ясування судом обставин справи. Сформульовано висновок, що не здійснення стороною права на подання доказів обмежується матеріально-правовим ризиком програшу такою стороною справи (ухвалення судового рішення на користь іншої сторони), тоді як наслідки невиконання обов’язку з надання доказів, витребуваних судом, характеризується дуалістичною правовою природою – поєднанням заходів процесуального примусу із процесуальними (визнання обставин судом) і матеріально-правовими (ухвалення несприятливого рішення по суті спору) санкціями до недобросовісної сторони.
Дата реєстрації
2026-08-21
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-21 / 2026-09-18
