Реєстраційний номер
0826U004787, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Адміністративно-правове забезпечення виробництва та реалізації сонячної електроенергії
Здобувач
Соколовський Денис Вікторович,
Керівник Сахно Артем Петрович
Опонент Борцевич Павло Святославович
Опонент Курило Інна Володимирівна
Рецензент Червінчук Андрій Васильович
Рецензент Рябченко Олена Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Донецький державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового забезпечення виробництва та реалізації сонячної електроенергії.
Встановлено, що адміністративно-правове регулювання у сфері сонячної енергетики має багаторівневий і комплексний характер, поєднуючи нормативно-правові, інституційні та процедурні елементи впливу на відповідні правовідносини. Його зміст розкривається через функціонування спеціальних адміністративно-правових режимів, що передбачають застосування дозвільних, контрольних та стимулюючих інструментів, а також забезпечення балансу публічних і приватних інтересів на ринку сонячної електроенергії. При цьому, в умовах воєнного стану сутність адміністративно-правового регулювання у сфері сонячної енергетики набуває додаткового безпекового виміру, орієнтованого на підвищення стійкості енергосистеми, оперативну адаптацію управлінських рішень та розширення повноважень публічних адміністрацій щодо координації діяльності суб’єктів генерації і розподілу електроенергії, що дозволило удосконалити розуміння адміністративно-правового режиму як такого, що трансформується від стимулюючого до безпекового.
Визначено та класифіковано принципи адміністративно-правового регулювання у сфері сонячної енергетики, які диференційовано за рівнем дії: а) загальні (верховенство права, законність); б) міжгалузеві (екологізація енергетичного сектору, пріоритет сталого розвитку); в) спеціальні, що відображають специфіку галузі, зокрема: принцип гарантованості «зеленого» тарифу, принцип безперешкодного доступу до мереж для малих виробників та принцип технологічної нейтральності, що забезпечує рівні умови для інноваційних рішень у сфері ВДЕ.
З’ясовано особливості правового статусу об’єктів сонячної енергетики як елементів критичної інфраструктури, що дозволило вперше визначити об’єкт адміністративно-правового забезпечення у сфері сонячної енергетики як комплексну систему суспільних відносин, пов’язаних із забезпеченням енергетичної безпеки та реалізацією інтересів держави і суб’єктів господарювання. Встановлено, що включення таких об’єктів до системи критичної інфраструктури обумовлює підвищені вимоги до їх правового, організаційного та технічного захисту, зокрема шляхом запровадження обов’язкової цифрової паспортизації, розроблення та реалізації комплексних планів фізичної й кібернетичної безпеки, а також впровадження механізмів постійного моніторингу їх функціонального стану та рівня загроз .
Обґрунтовано, що специфіка правового статусу таких об’єктів полягає у поєднанні енергетичної, безпекової та технологічної складових, що зумовлює необхідність інтеграції вимог законодавства у сфері енергетики, національної безпеки та кіберзахисту. В умовах воєнного стану об’єкти сонячної генерації набувають значення децентралізованих джерел енергопостачання, що підвищує стійкість енергосистеми, але водночас вимагає нормативного закріплення спеціальних процедур їх оперативного відновлення, спрощеного доступу до мереж та пріоритетного підключення після пошкодження.
Розкрито зміст фінансово-правового регулювання у сфері сонячної енергетики та встановлено, що воно охоплює систему податкових, кредитно-фінансових, інвестиційних і стимулюючих інструментів, спрямованих на забезпечення розвитку виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Доведено, що попри наявність нормативно закріплених механізмів державної підтримки, їх реалізація характеризується фінансовими дисбалансами, нестабільністю регуляторної політики та недостатньою узгодженістю інструментів стимулювання, що знижує інвестиційну привабливість галузі та потребує подальшого вдосконалення фінансово-правових засад її функціонування.
Окреслено напрями вдосконалення фінансово-правового регулювання у сфері сонячної енергетики, яке має здійснюватися шляхом: а) забезпечення стабільності державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії; б) удосконалення механізмів фінансової підтримки та кредитування; в) запровадження ефективних інструментів гарантування інвестицій; г) гармонізації національного законодавства із правом ЄС, у частині функціонування ринку «зеленої» енергетики.
Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України у сфері сонячної енергетики, що полягають у внесенні змін до Законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії», зокрема шляхом: нормативного закріплення спрощеного («декларативного») порядку введення в експлуатацію мобільних та малої потужності сонячних установок (до визначеного порогового рівня) без отримання окремих дозвільних документів; запровадження податкових стимулів (зменшення ПДВ, податку на прибуток, митних платежів) для вітчизняних виробників обладнання для СЕС; а також унормування механізмів підтримки розподіленої генерації, включаючи розвиток Net Billing та гарантій походження електроенергії. При цьому, вперше запропоновано запровадження уніфікованого терміна «сонячна електроенергія», а також здійснено класифікацію основних бар’єрів розвитку галузі на правові, інституційні та фінансові.
Дата реєстрації
2026-08-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-24 / 2026-09-09
