Реєстраційний номер
0826U004794, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-10-2022
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Механізми публічного управління моніторингом стану потенційно небезпечних об’єктів
Здобувач
Ігнатьєв Олександр Михайлович,
Керівник Крюков Олексій Ігорович
Опонент Антонова Людмила Володимирівна
Опонент Бєлай Сергій Вікторович
Рецензент Майстро Сергій Вікторович
Рецензент Ляшевська Олена Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет цивільного захисту України
Опис
У роботі вирішено наукове завдання з обґрунтування теоретичних засад і вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення публічного управління у сфері моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів (далі — ПНО) в умовах техногенних небезпек і високого рівня виникнення надзвичайних ситуацій.
Визначено змістовну характеристику механізмів такого управління. Його представлено як систему політичних, економічних, правових та інших заходів держави й органів місцевого самоврядування на всіх стадіях життєвого циклу ПНО з метою захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від аварій на ПНО та мінімізації їхніх наслідків.
Використано низку наукових методів: діалектичний — для з'ясування теоретичних особливостей управління у цій сфері; гіпотетико-дедуктивний — для обґрунтування його сутності; аналітичної абстракції — для пізнання сутності механізму управління; програмно-цільовий — для аналізу розподілу Державного бюджету України на розвиток загальнодержавної системи моніторингу надзвичайних ситуацій; синтезу — для формування механізмів реалізації управління та відповідної Концепції; системний і комплексний підходи — для вдосконалення управління; ризик-орієнтований підхід — для прогнозування надзвичайних ситуацій і прийняття ефективніших рішень щодо їх попередження та ліквідації; багатовимірні методи аналізу (класифікація, кластерний аналіз) — для аналізу функціонування інноваційної Єдиної державної системи моніторингу стану ПНО.
Запропоновано визначати «моніторинг стану ПНО» як спостереження за ретроспективним і поточним станом ПНО з метою контролю (оцінки) їхнього стану та прогнозу впливу на людей і навколишнє середовище.
Узагальнено зарубіжний досвід такого управління за допомогою ситуаційних центрів. З'ясовано проблеми в Україні: відсутність загальнодержавної системи моніторингу джерел надзвичайних ситуацій та їх прогнозування; неефективність підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту, які не забезпечують належного щоденного збирання, оброблення й аналізу інформації про ймовірність надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; потреба інтеграції суб'єктів моніторингу в єдину систему та єдиної методології збору й передачі інформації; структурна незбалансованість державних органів; незадовільне фінансування розвитку ситуаційних центрів.
Показано, що таке управління ефективне лише за наявності достовірної та систематичної інформації про поточний стан ПНО, тоді як нині органи влади й місцевого самоврядування застосовують новітні механізми та інформаційні технології недостатньо через фінансово-матеріальні й кадрові проблеми.
Визначено стратегічні орієнтири формування такого управління, спрямовані передусім на зменшення ризиків надзвичайних ситуацій техногенного характеру (попередження аварій) на ПНО та мінімізацію їхніх наслідків.
Обґрунтовано необхідність прийняття Концепції реалізації публічного управління у сфері моніторингу стану ПНО, що створює правові й інституційні передумови поступового переходу до ризик-орієнтованого підходу до оцінки стану ПНО за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки й підвищення безпеки громадян.
Запропоновано шляхи вдосконалення механізмів публічного управління моніторингом стану ПНО. Адміністративно-організаційний механізм пропонується вдосконалювати шляхом створення інноваційної Єдиної державної системи моніторингу стану ПНО на платформі розподілених ситуаційних центрів, що підвищить якість рішень органів влади й місцевого самоврядування за рахунок ризик-орієнтованого підходу та сучасних інтелектуальних комп'ютерних систем. Наголошено, що нормативно-правовий механізм у цій сфері застарілий і потребує перегляду з гармонізацією з європейським законодавством.
Сформульовано нові підходи до побудови розгалуженої системи обміну даними, яка об'єднає ситуаційні центри та об'єктові системи моніторингу, що дозволить перейти від стратегії ліквідації надзвичайних ситуацій до їх попередження. Очікуване зниження ризиків аварій на ПНО вивільнить кошти, заплановані на ліквідацію наслідків та відшкодування збитків, і дасть змогу фінансувати нові програми розвитку ДСНС України.
Визначено перспективи розвитку механізмів публічного управління моніторингом стану ПНО в Україні: створення системи розподілених ситуаційних центрів на базі типових проектних рішень; адаптивних програмно-технічних та інформаційно-методичних засобів для швидкого налаштування їх конфігурації; удосконалення технологій підготовки й прийняття рішень за допомогою колективних засобів відображення з ефектом занурення на основі візуально-інтуїтивних технологій; удосконалення мобільних компонентів ситуаційних центрів для завдань, пов'язаних із виїздом на місця подій.
Ключові слова: публічне управління, моніторинг, потенційно небезпечні об'єкти, механізми публічного управління, надзвичайна ситуація, ситуаційний центр, Єдина державна система цивільного захисту, ризик-орієнтований підхід.
Дата реєстрації
2026-08-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-24 / 2026-08-24
