Реєстраційний номер
0826U004867, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Обмеження права власності на цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи у кримінальному провадженні
Здобувач
Воронкін Анатолій Олександрович,
Керівник Удовенко Жанна Володимирівна
Опонент Лук’янчиков Євген Дмитрович
Опонент Хабло Оксана Юріївна
Рецензент Хавронюк Микола Іванович
Рецензент Музика Леся Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Опис
Воронкін А. О. Обмеження права власності на цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи у кримінальному провадженні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» (08 – Право). – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2026.
У дисертації здійснено комплексне теоретико-правове та прикладне дослідження проблем обмеження права власності на корпоративні права, цінні папери, майнові права та віртуальні активи в кримінальному провадженні. Досліджено поняття права власності та його обмеження в правовій доктрині, визначено теоретико-правові й нормативні засади втручання в майнову сферу особи, а також з’ясовано особливості правової природи відповідних об’єктів.
Обґрунтовано, що обмеження права власності на зазначені об’єкти не можуть здійснюватися за єдиною універсальною кримінально-процесуальною моделлю, оскільки вони мають нематеріальний або змішаний характер, що унеможливлює автоматичне застосування до них процесуальних конструкцій, розрахованих на класичні матеріальні об’єкти, речові докази та фізичне вилучення майна.
У роботі окреслено особливості обмеження права власності на віртуальні активи. Доведено, що віртуальні активи не відповідають критерію матеріальності, який є основою законодавчої конструкції речових доказів у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, а тому їх не слід ототожнювати з речовими доказами в кримінальному процесуальному розумінні.
Досліджено особливості обмеження права власності на корпоративні права та цінні папери. Встановлено, що в судовій практиці нерідко відбувається підміна процесуальної мети арешту, коли формально застосовують чинні підстави, зокрема арешт з метою збереження речових доказів, натомість фактично арешт спрямований на недопущення зміни контролю за активом або зміни правоволодільця. У зв’язку з цим обґрунтовано доцільність виокремлення в статті 170 КПК України самостійної процесуальної підстави арешту майна – запобігання зміні суб’єкта права на майно, яке було об’єктом кримінально протиправних дій або набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також запропоновано редакції змін до частини 2 та нових частин 13, 14 статті 170 КПК України.
Здійснено порівняльно-правове дослідження законодавства та практики іноземних держав. Встановлено, що в іноземних правопорядках віртуальні активи, корпоративні права, цінні папери та майнові права розглядають як самостійні об’єкти майнового впливу, щодо яких застосовують спеціальні або диференційовані процесуальні режими.
Наукова новизна результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним теоретико-правовим дослідженням особливостей обмеження права власності на цінні папери, майнові, корпоративні права та віртуальні активи в кримінальному провадженні. Удосконалено доктринальний підхід до визначення міжнародних стандартів у сфері забезпечення прав людини, змістові елементи яких здатні трансформуватися під впливом розвитку суспільних відносин і технологій, а також до розуміння обмеження права власності в кримінальному провадженні як процесуально врегульованого, ґрунтованого на судовому контролі втручання у сферу майнових прав особи, що полягає в тимчасовому звуженні можливості реалізації правомочностей володіння, користування або розпорядження майном з метою досягнення завдань кримінального провадження.
За результатами дослідження сформульовано пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства України, зокрема щодо запровадження визначення електронних (цифрових) доказів, спеціалізації правових режимів арешту залежно від природи майнового об’єкта, конкретизації підстав попереднього арешту майна, посилення судового контролю та забезпечення належного балансу між інтересами кримінального провадження і захистом права власності.
Ключові слова: право власності, законність, загальні засади кримінального провадження, арешт майна, кримінальне провадження, віртуальні активи, корпоративні права, цінні папери, майнові права, електронні докази, стягнення, верховенство права, цифрові докази, досудове розслідування, кримінальні правопорушення проти власності.
Дата реєстрації
2026-08-27
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-27 / 2026-08-27
