Реєстраційний номер
0826U004891, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Патогенетичні механізми дисфункцію ендотелію при антифосфоліпідному синдромі та способи їх корекції
Здобувач
Савицький Володимир Іванович,
Керівник Якименко Олена Олександрівна
Опонент Френкель Юрій Давидович
Опонент Шевченко Олександр Миколайович
Рецензент Золотарьова Наталія Артемівна
Рецензент Стоянов Олександр Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний медичний університет
Опис
Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів ендотеліальної дисфункції при антифосфоліпідному синдромі (АФС), взаємозв’язку змін системи антиоксидантного захисту, перекисного окиснення ліпідів, системного запалення та гемостазу, а також обґрунтуванню способів їх корекції і підвищенню ефективності діагностично-лікувальних підходів.
Дослідження проведено у два етапи. На першому здійснено ретроспективний аналіз медичної документації 54 пацієнтів з АФС, які у 2016–2021 рр. проходили обстеження та лікування у ревматологічному відділенні Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету. Оцінювали клініко-анамнестичні дані, показники гемостазу, загальноклінічні, біохімічні та імунологічні показники, зокрема рівні антифосфоліпідних антитіл, С-реактивного білка та маркерів функціонального стану органів і систем. Встановлено, що АФС у жінок зустрічався у 5 разів частіше, ніж у чоловіків. Виявлено характерні серцево-судинні, суглобові, шкірні, ниркові, легеневі та імунологічні прояви захворювання, а також підвищення рівнів антифосфоліпідних антитіл.
На другому етапі на 100 щурах-самцях досліджено патогенетичні механізми експериментального АФС та ефективність його корекції. Тварин розподілено на п’ять груп: інтактну; з модельованим АФС без лікування; з корекцією імуноглобуліном людини та L-аргініном; варфарином та імуноглобуліном; комплексом варфарину, імуноглобуліну та L-аргініну. Досліджували показники гемостазу, функціонального стану ендотелію, антиоксидантного захисту, перекисного окиснення ліпідів і системного запалення.
Встановлено, що експериментальний АФС супроводжується гіперкоагуляцією, вираженою ендотеліальною дисфункцією, оксидативним стресом та активацією системного запалення. Виявлено підвищення рівнів ендотеліну-1, фактора Віллебранда та гомоцистеїну, порушення продукції оксиду азоту, різке підвищення активності індуцибельної NO-синтази та зниження ендотеліальної NO-синтази і S-нітрозотіолів, що свідчить про дисбаланс вазоконстрикторних і вазодилатаційних механізмів та порушення функціонального стану судинного ендотелію.
Встановлено пригнічення антиоксидантного захисту та активацію перекисного окиснення ліпідів зі змінами активності супероксиддисмутази, каталази, рівня відновленого глутатіону та підвищенням вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду. Це підтверджує значення оксидативного стресу як важливої патогенетичної ланки АФС. Експериментальний АФС також супроводжувався підвищенням рівнів С-реактивного білка, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин-α та трансформуючого фактора росту β1, що засвідчує взаємозв’язок системного запалення, ендотеліальної дисфункції та протромботичних змін.
Найбільшу ефективність продемонструвала комплексна корекція варфарином, імуноглобуліном людини та L-аргініном. Її застосування сприяло нормалізації ендотеліну-1, показників системи оксиду азоту, S-нітрозотіолів, фактора Віллебранда і гомоцистеїну, відновленню антиоксидантного захисту, зниженню вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів та маркерів системного запалення. За більшістю досліджуваних показників результати наближалися до значень інтактних тварин і були кращими порівняно з двокомпонентними схемами корекції. Отримані дані обґрунтовують доцільність одночасного впливу на коагуляційну, імунну та ендотеліальну ланки патогенезу АФС.
Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні методики експериментального моделювання АФС шляхом підшкірного введення кардіоліпінового антигену, що дало змогу відтворити характерні імунологічні та гемостатичні порушення й детально дослідити патогенетичні ланки захворювання. Вперше проведено комплексну оцінку ендотеліальної дисфункції при експериментальному АФС за рівнями NO, NO-синтаз, S-нітрозотіолів, ендотеліну-1, фактора Віллебранда та гомоцистеїну. Уточнено роль порушень антиоксидантної системи та перекисного окиснення ліпідів у розвитку АФС і його можливих ускладнень. Доповнено наукові дані щодо участі прозапальних медіаторів у формуванні ендотеліальної дисфункції та гіперкоагуляції. Патогенетично обґрунтовано ефективність комплексної корекції із застосуванням антикоагулянта, імуноглобуліну та ендотеліопротекторної амінокислоти L-аргініну.
Практичне значення роботи полягає у розширенні уявлень про механізми формування ендотеліальної дисфункції при АФС та визначенні комплексу лабораторних маркерів, перспективних для оцінки тяжкості патологічного процесу й ефективності корекції. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення діагностичних і лікувальних підходів при АФС, оцінювання ендотеліальної дисфункції та обґрунтування патогенетично спрямованої комплексної терапії. Результати дослідження впроваджено в освітній процес закладів вищої медичної освіти та практичну діяльність ревматологічного і кардіологічного клінічних підрозділів.
Дата реєстрації
2026-08-27
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-27 / 2026-09-10
