Реєстраційний номер
0826U004894, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Правове регулювання оплати праці в умовах дії правового режиму воєнного стану: гарантії та механізми забезпечення
Здобувач
Бабенко Роман Вікторович,
Керівник Кікінчук Василь Юрійович
Опонент Сіроха Дмитро Ігорович
Опонент Зіноватна Іляна Вікторівна
Рецензент Лукаш Сергій Станіславович
Рецензент Подорожній Євген Юрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет внутрішніх справ
Опис
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей гарантій і механізмів забезпечення правового регулювання оплати праці в умовах дії правового режиму воєнного стану, надано науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення трудового законодавства у цій сфері.
Аргументовано, що оплату праці слід тлумачити у широкому та вузькому розумінні. Так, відповідно до широкого підходу оплата праці є складною соціально-економічною категорією, що відображає систему правовідносин (трудових, соціальних, фінансових), які пов’язані із винагородою працівника за працю, забезпеченням відтворення робочої сили та реалізацією економічної функції праці. У вузькому розумінні – це грошова винагорода, яку працівник отримує від роботодавця за виконану роботу відповідно до трудового договору, кількості, якості та результатів праці.
Установлено, що право на оплату праці – це суб’єктивна, детермінована ознакою оплатності трудових правовідносин, нерозривна із сутністю найманої праці можливість працівника отримувати заробітну плату за виконання відповідної трудової функції на користь роботодавця, яка захищається та гарантується Конституцією, Кодексом законів про працю України та іншими законодавчими й підзаконними актами. Реалізація права на працю впливає на матеріальний статок відповідної фізичної особи та забезпечення її особистих інтересів виконуваною трудовою діяльністю.
Констатовано, що право на оплату праці не обмежується лише нормативним проголошенням, а забезпечується системою взаємопов’язаних гарантій, які створюють юридичні, організаційні та економічні передумови для його повної та безперешкодної реалізації. До таких гарантій запропоновано віднести: 1) конституційне закріплення права на оплату праці як базової трудової правомочності працівника; 2) установлення мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії та нижньої межі оплати праці; 3) колективно-договірне регулювання умов, форм, систем і розмірів оплати праці; 4) індивідуально-договірне регулювання оплати праці; 5) механізми державного регулювання оплати праці.
Визначено, що правовий режим – це регламентований законодавством та забезпечений державою особливий порядок регулювання та стабілізації суспільно-правових відносин певної сфери, що виражається у комбінації різноманітних правових засобів, способів та механізмів правового впливу, а також застосовується лише у випадку наявності необхідного кола умов та чинників.
Обґрунтовано, що вплив правового режиму воєнного стану на правове регулювання оплати праці зокрема та трудову сферу загалом проявляється у декількох взаємопов’язаних аспектах. Передусім запровадження воєнного стану суттєво змінює умови функціонування ринку праці та організації трудових відносин, оскільки обставини, що зумовлюють його введення, створюють об’єктивні перешкоди для стабільного здійснення господарської діяльності та належного забезпечення трудових прав працівників. Іншим аспектом є трансформація самого механізму правового регулювання трудових відносин, що обумовлено необхідністю оперативного реагування держави на виклики воєнного часу. У зв’язку з цим законодавець запровадив спеціальні норми, які допускають тимчасову зміну порядку організації праці та реалізації окремих трудових гарантій, зокрема йдеться про Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Доведено, що нормативно-правове регулювання оплати праці в умовах дії правового режиму воєнного стану – це здійснюваний за допомогою системи правових норм, закріплених у нормативно-правових актах різної юридичної сили, регулюючий та упорядковуючий вплив держави на суспільні відносини, що виникають між працівником і роботодавцем з питань обчислення, нарахування та виплати заробітної плати, а також забезпечення й захисту права на оплату праці з урахуванням особливостей, зумовлених запровадженням правового режиму воєнного стану.
Дата реєстрації
2026-08-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-28 / 2026-09-13
