Реєстраційний номер
0826U004935, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Розвиток системи охорони здоров’я в умовах трансформаційних зрушень національної економіки
Здобувач
Шелєміна Наталія Іванівна,
Керівник Васильєва Тетяна Анатоліївна
Керівник Сімкус Аудрюс __
Опонент Ткаленко Наталія Валеріївна
Опонент Гончарук Анатолій Григорович
Рецензент Височина Аліна Володимирівна
Рецензент Деміхов Олексій Ігорьович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
У дисертаційній роботі поглиблено теоретико-методичні підходи до обґрунтування напрямів і пріоритетів розвитку системи охорони здоров’я в умовах трансформаційних зрушень національної економіки. Досліджено роль і місце системи охорони здоров’я у забезпеченні соціально-економічного розвитку та стійкості національної економіки в умовах структурних трансформацій, демографічних змін, технологічного прогресу та глобальних ризиків. Узагальнено сучасні наукові підходи до визначення взаємозв’язків між станом здоров’я населення, продуктивністю праці та параметрами ринку праці. Обґрунтовано значення здоров’я та адаптивності людського капіталу як чинників довгострокового економічного зростання.
Проаналізовано взаємозв’язки між функціонуванням системи охорони здоров’я та досягненням Цілей сталого розвитку, зокрема ЦСР 3 «Міцне здоров’я та благополуччя» в Україні. Встановлено, що відсутність позитивних ефектів окремих реформ може бути зумовлена часовими лагами та перебуванням системи охорони здоров’я на етапі глибокої трансформації. Визначено якість медичних послуг як системоутворюючий чинник розвитку охорони здоров’я та національної економіки, що впливає на ефективність використання ресурсів, доступність і результативність медичної допомоги, формування людського капіталу та продуктивність праці.
Досліджено моделі побудови та ресурсного забезпечення систем охорони здоров’я. Встановлено відсутність універсальної моделі та визначено особливості одноканальної моделі, сформованої в Україні. Обґрунтовано рекомендації щодо стабільного ресурсного забезпечення на рівні не менше 3 % ВВП, переорієнтації витрат на профілактику і лікування хронічних захворювань, розвитку медичної інфраструктури та кадрового потенціалу, а також упровадження страхових механізмів для зменшення ресурсного навантаження на домогосподарства. Досліджено взаємозв’язок витрат на охорону здоров’я та добробуту країн, розроблено композитний індекс добробуту WI-5 і побудовано відповідні регресійні моделі для України та країн ЄС за даними 2020–2024 років.
Емпірично підтверджено взаємозв’язок показників громадського здоров’я та продуктивності праці на основі панельних даних 21 європейської країни за 2000–2021 роки. Встановлено негативний вплив абсентеїзму та втрат років життя через хвороби, інвалідність або передчасну смерть, особливо серед осіб віком 50–69 років, на ВВП на одного зайнятого. Підтверджено позитивну роль формальної зайнятості. Оцінено вплив моделей ресурсного забезпечення охорони здоров’я на вразливу зайнятість із використанням небалансованої панельної вибірки, кластеризації країн та регресійних моделей. Виявлено систематичні відмінності між моделями та встановлено, що домінування обов’язкового приватного страхування і високе ресурсне навантаження на домогосподарства асоціюються з вищим рівнем вразливої зайнятості.
Проаналізовано мотиваційні механізми у галузі охорони здоров’я та ефективність їх реалізації в умовах медичної реформи в Україні, зокрема щодо управління доходами, витратами та оплатою праці надавачів медичних послуг. Досліджено потенціал і ризики застосування штучного інтелекту в медичній діагностиці на основі опитування 119 лікарів та експертного оцінювання 10 фахівців. Встановлено, що понад 84 % респондентів не мають практичного досвіду роботи з ШІ, а 74 % вважають його перспективним інструментом зниження діагностичних помилок; визначено основні ризики та розроблено рекомендації щодо їх пом’якшення.
Оцінено вплив моделей медичного страхування на втрати років здорового життя через серцево-судинні захворювання та новоутворення у 51 країні за 2000–2021 роки. Доведено, що добровільне приватне страхування асоціюється зі зниженням таких втрат на 19–28 %, тоді як корпоративне фінансування має обмежену ефективність.
Досліджено вплив цифрового урядування на ефективність системи охорони здоров’я та граничну ефективність витрат на зменшення тягаря хвороб на основі панельних даних 191 країни за 2003–2022 роки. Підтверджено, що цифровізація сприяє зниженню втрат років здорового життя; важливими складовими є онлайн-послуги та телекомунікаційна інфраструктура. Виявлено позитивну еластичність витрат на охорону здоров’я та U-подібний зв’язок між цифровізацією і результатами функціонування системи охорони здоров’я.
Дата реєстрації
2026-08-31
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-31 / 2026-09-11
