Реєстраційний номер
0826U004963, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Державна інвестиційна політика України в умовах розвитку зелених технологій: енергетичний вектор
Здобувач
Турченко Анастасія Віталіївна,
Керівник Боженко Вікторія Володимирівна
Опонент Стоянець Наталія Валеріївна
Опонент Лабенко Олександр Миколайович
Рецензент Люльов Олексій Валентинович
Рецензент Чигрин Олена Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретичних засад, удосконаленню науково-методичних підходів та розробленню практичних рекомендацій щодо формування інвестиційної політики у сфері розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) України в умовах зеленої трансформації енергетики.
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і методичних положень та розроблення практичних механізмів активізації державної інвестиційної політики у сфері ВДЕ з урахуванням глобальних кліматичних викликів, потреб декарбонізації, забезпечення енергетичної безпеки та інтеграції України до європейського енергетичного простору.
У роботі обґрунтовано трансформацію державної інвестиційної політики з інструменту залучення фінансових ресурсів у комплексний механізм структурної перебудови економіки, що охоплює економічні, екологічні, технологічні та соціальні компоненти. Визначено, що зелені технології є стратегічним напрямом державної інвестиційної політики, оскільки сприяють модернізації виробничих систем, підвищенню ресурсної ефективності, скороченню екологічного навантаження та формуванню сталого економічного зростання.
На основі бібліометричного аналізу із застосуванням VOSviewer та SciVal систематизовано наукові підходи до розвитку зеленої економіки та виокремлено ключові напрями досліджень, пов’язані зі сталим розвитком, державним регулюванням, соціально-екологічними аспектами, інвестиціями, енергетичною політикою, ВДЕ та міжнародною кооперацією. Досліджено інституційні засади зеленої інвестиційної політики України та визначено ключові умови її ефективності: стабільність регуляторного середовища, розвиток фінансових механізмів підтримки, державно-приватне партнерство, міжнародна фінансова співпраця та узгодженість дій держави, фінансових інституцій і бізнесу.
Обґрунтовано вибір енергетичного сектору як ключового об’єкта державної інвестиційної політики в умовах зеленого переходу. Встановлено його стратегічну значущість, вразливість до зовнішніх шоків, інфраструктурні втрати внаслідок військової агресії та значний потенціал розвитку ВДЕ. Проаналізовано сучасний стан енергетичного сектору, динаміку інвестиційної активності та перспективи післявоєнного відновлення. Доведено, що Україна має значний потенціал розвитку ВДЕ завдяки природно-ресурсним можливостям, географічному розташуванню та перспективам інтеграції до європейського енергетичного ринку. Сформовано прогнозні сценарії розвитку ВДЕ до 2030 року з урахуванням воєнних, економічних та інституційних ризиків.
На основі міжнародного порівняльного аналізу запропоновано класифікацію країн за рівнем розвитку ВДЕ з урахуванням економічних, інституційних, географічних і технологічних характеристик. На цій основі розроблено адаптивну дорожню карту імплементації міжнародного досвіду в Україні.
Розроблено модель «синергічного партнерства», яка передбачає взаємодію держави, приватного бізнесу, міжнародних фінансових інституцій, територіальних громад та громадянського суспільства у фінансуванні й реалізації проєктів ВДЕ. Її застосування сприяє зниженню інвестиційних ризиків, диверсифікації джерел фінансування та підвищенню ефективності енергетичних проєктів. Обґрунтовано роль індустріальних парків як просторово-інституційного механізму зеленої інвестиційної політики та запропоновано модель енергоефективного індустріального кластера на основі локальної генерації, microgrid-систем, накопичення енергії та довгострокових контрактів на постачання електроенергії.
На основі панельних даних восьми країн Енергетичного Співтовариства за 2014–2024 роки побудовано економетричну модель з фіксованими ефектами для оцінювання впливу інституційного розриву, вартості кредитного капіталу та рівня економічного розвитку на динаміку сонячної та вітрової енергетики. Встановлено, що ключовими бар’єрами розвитку ВДЕ є висока вартість фінансових ресурсів, інституційні дисбаланси та недостатня гармонізація національного регуляторного середовища з європейськими стандартами.
Наукова новизна полягає у поглибленні теоретичних положень державної інвестиційної політики в умовах зеленого переходу, удосконаленні підходів до оцінювання потенціалу ВДЕ, розробленні дорожньої карти адаптації міжнародного досвіду, моделі синергічного партнерства, енергоефективного індустріального кластера та економетричного інструментарію оцінювання детермінант розвитку ВДЕ.
Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади та місцевого самоврядування, міжнародними фінансовими організаціями, інвесторами й суб’єктами енергетичного ринку під час формування політики післявоєнного відновлення, реалізації зеленого курсу України та забезпечення довгострокової енергетичної стійкості держави.
Дата реєстрації
2026-08-31
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-31 / 2026-09-09
