Реєстраційний номер
0826U004992, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Підвищення ефективності надання медичної допомоги при тяжких вогнепальних пораненнях головного мозку протягом проміжного післяопераційного періоду
Здобувач
Глухенький Марк Юлійович,
Керівник Каджая Микола Володимирович
Опонент Нетлюх Андрій Михайлович
Опонент Муравський Андрій Володимирович
Рецензент Білошицький Вадим Васильович
Рецензент Васюта Віра Анатоліівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України"
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено підвищенню ефективності медичної допомоги пораненим із тяжкими вогнепальними пораненнями головного мозку у проміжному післяопераційному періоді. Метою дослідження було оптимізувати хірургічне лікування поранених із бойовою черепно-мозковою травмою у воєнний час шляхом аналізу клінічного перебігу та організації допомоги, визначення предикторів ускладнень і розроблення алгоритмів вибору нейрохірургічної тактики.
Виконано одноцентрове нерандомізоване динамічне порівняльне дослідження зі змішаним ретроспективно-проспективним дизайном. Проаналізовано дані 130 пацієнтів із тяжкими ушкодженнями головного мозку: 100 поранених із бойовими вогнепальними або вибуховими ушкодженнями та 30 пацієнтів із тяжкою невогнепальною черепно-мозковою травмою. У бойовій когорті посттравматичну гідроцефалію, що потребувала вентрикуло-перитонеального шунтування, виявлено у 30 пацієнтів, синдром трепанованого черепа — у 29, зовнішню тампонаду мозку — у 2, парадоксальну грижу мозку — у 3, нозокоміальні інтракраніальні інфекційні ускладнення — у 11. Краніопластику виконано 85 пацієнтам: 15 — упродовж перших трьох місяців, 42 — через три–шість місяців, 28 — пізніше шести місяців після декомпресивної краніектомії. Серед 30 пацієнтів із посттравматичною гідроцефалією краніопластику та вентрикуло-перитонеальне шунтування виконано одномоментно або в межах однієї госпіталізації у 18 випадках, поетапно — у 12; клінічне або неврологічне покращення після корекції ліквородинаміки відзначено у 19 пацієнтів. Універсальної переваги одномоментної чи поетапної тактики не встановлено.
Наукова новизна полягає в обґрунтуванні проміжного післяопераційного періоду як активного нейрохірургічного континууму, що триває до закриття дефекту черепа, стабілізації ліквородинаміки, контролю інфекційного ризику та переходу до керованої нейрореабілітації. Краніопластику обґрунтовано як компонент хірургічної реабілітації, який відновлює анатомо-біомеханічну стабільність, захисну функцію черепа та умови для церебральної гемодинаміки, ліквородинаміки, вертикалізації й функціонального відновлення.
Модель прогнозування посттравматичної гідроцефалії включала відкладення краніопластики понад дванадцять тижнів, дефект черепа площею понад сто квадратних сантиметрів, субдуральні або субгалеальні скупчення рідини, інфекційні ускладнення після декомпресивної краніектомії, оцінку за шкалою коми Глазго вісім балів або менше та вік п’ятдесят років або більше. Площа під кривою характеристики роботи приймача становила 0,842, чутливість — 0,82, специфічність — 0,74. Модель призначена для внутрішньої стратифікації ризику та потребує зовнішньої валідації. Шестифакторна модель інтракраніальних інфекційних ускладнень враховувала оцінку за шкалою коми Глазго вісім балів або менше, кісткові уламки у мозку до операції, внутрішньошлуночковий крововилив, перелом основи черепа, трансвентрикулярне поранення та лікворею. Площа під відповідною кривою становила 0,994, однак через лише одинадцять інфекційних подій модель потребує особливо обережної інтерпретації та зовнішньої валідації.
Практична значущість роботи полягає у створенні оптимізованої програми нейрохірургічного супроводу, що передбачає раннє направлення до спеціалізованого центру, індивідуальну карту пацієнта після декомпресивної краніектомії, контроль методом комп’ютерної томографії орієнтовно кожні два–три тижні або частіше за клінічної динаміки, активний скринінг посттравматичної гідроцефалії, оцінювання готовності до краніопластики, персоналізований вибір послідовності реконструктивного та лікворошунтуючого втручань, мікробіологічно обґрунтовану антибактеріальну тактику і передачу на нейрореабілітацію лише з визначеним нейрохірургічним планом. Отримані результати обґрунтовують перехід від пасивного очікування реконструктивного втручання до безперервного активного нейрохірургічного спостереження.
Дата реєстрації
2026-09-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-02 / 2026-09-28
