Дисертація доктора філософії. Циганок Володимир Миколайович. Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей

Реєстраційний номер

0826U005025, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

02-09-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей

Здобувач

Циганок Володимир Миколайович,

Керівник Москаленко Олена В'ячеславівна
Опонент Подорожній Євген Юрійович
Опонент Середа Олена Григорівна
Рецензент Головань Тетяна Георгіївна
Рецензент Ждан Микола Дмитрович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Опис

Дисертація присвячена комплексному аналізу аспектів реалізації права на соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей та пропозицій щодо вирішення виявлених науково-прикладних проблем з огляду на науковоправовий дискурс та судову практику. У роботі розглянуто еволюцію законодавчого регулювання соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, що дало змогу простежити поступовий розвиток правових підходів до гарантування соціальних прав осіб, які проходять військову службу. Визначено, що становлення нормативноправової бази у цій сфері розпочалося з перших років незалежності України, коли держава почала формувати власну систему соціальної політики щодо військових, запозичуючи окремі елементи радянської правової моделі, але поступово адаптуючи їх до нових умов державотворення. У роботі детально розглянуто основні етапи розвитку законодавства – від ухвалення базового ЗУ від 20.12.1991 р. № 2011-XII до сучасного періоду, який характеризується посиленням уваги до питань соціального забезпечення в умовах війни. Проаналізовано зміни у системі нормативних актів, спрямованих на удосконалення механізмів грошового, медичного, житлового, пенсійного забезпечення, надання пільг, компенсацій і соціальних послуг. Особлива увага приділена тому, як соціальні гарантії адаптувалися до викликів, спричинених воєнним станом, масовою мобілізацією та необхідністю забезпечення підтримки членів родин військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Теоретичний аналіз дав змогу з’ясувати, що соціальний захист у контексті військової служби має не лише правовий, а й глибокий соціально-економічний зміст. Він виступає засобом забезпечення соціальної справедливості, підтримання суспільної довіри до держави, стимулювання мотивації до служби та зміцнення національної безпеки. У роботі доведено, що ефективна система соціального захисту є невід’ємним атрибутом соціальної держави, а в умовах збройної агресії проти України набуває додаткової ваги як стратегічний чинник обороноздатності. Вона не лише гарантує матеріальну стабільність військовослужбовців і їхніх родин, а й забезпечує моральну та психологічну підтримку, створює умови для збереження високого бойового духу, соціальної згуртованості та довіри до інститутів влади. У процесі дослідження обґрунтовано, що правовий статус військовослужбовців становить особливу форму державної служби, яка поєднує загальні права та свободи громадян з особливими службовими обов’язками і обмеженнями, продиктованими специфікою військової діяльності. Саме така особливість зумовлює необхідність спеціального правового механізму соціального захисту, який повинен компенсувати ризики, втрати та соціальні обмеження, пов’язані зі службою. Соціальний захист розглянуто як складна багаторівнева система заходів, що включає державні гарантії, спеціальні програми підтримки, додаткові й недержавні форми допомоги. До них належать правові, матеріальні, медичні, психологічні, освітні та організаційні інструменти, спрямовані на забезпечення гідного рівня життя військовослужбовців, соціальної стабільності їхніх родин, а також на сприяння ефективній адаптації після звільнення зі служби. Наукова новизна дослідження полягає у вдосконаленні понятійнокатегоріального апарату соціального захисту військовослужбовців, що дозволило розмежувати та систематизувати ключові поняття цієї галузі. У роботі визначено основні структурні елементи системи соціального захисту – соціально-економічний, морально-психологічний і правовий, кожен з яких виконує окрему, але взаємопов’язану функцію у забезпеченні соціальної стабільності військового середовища. Соціально-економічний компонент охоплює фінансове забезпечення, житлову політику, пенсійне страхування; морально-психологічний – заходи підтримки, реабілітації та формування позитивного соціального клімату; правовий – нормативне закріплення гарантій, пільг і компенсацій. Уточнено класифікацію форм і видів соціального забезпечення у військовій сфері, що включає базові (обов’язкові державні гарантії), спеціальні (передбачені для певних категорій військовослужбовців) і додаткові (недержавні або благодійні) механізми підтримки. На основі проведеного аналізу автор запропонував власне трактування соціального захисту військовослужбовців як комплексного міжгалузевого інституту, який поєднує механізми державної допомоги, соціального страхування, пільгових програм, охорони здоров’я, психологічної підтримки та після службової реабілітації. Такий підхід дозволяє розглядати соціальний захист не лише як правову гарантію, а як цілісну систему, спрямовану на відновлення, збереження та розвиток людського потенціалу осіб, що забезпечують оборону та безпеку держави.

Дата реєстрації

2026-09-02

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-02 / 2026-09-02