Реєстраційний номер
0826U005063, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Інвестиційні та підприємницькі ризики розвитку стартапів у сфері зеленої енергетики
Здобувач
Галинський Дмитро Михайлович,
Керівник Васильєва Тетяна Анатоліївна
Керівник Добровіч Ян __
Опонент Затонацька Тетяна Георгіївна
Опонент Губарєва Ірина Олегівна
Рецензент Коваленко Євген Володимирович
Рецензент Литвиненко Світлана Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методичних засад та розробленню науково-методичних підходів і рекомендацій щодо комплексного врахування інвестиційних та підприємницьких ризиків у розвитку стартапів у сфері зеленої енергетики.
У роботі окреслено інституційні, екосистемні та інноваційні передумови розвитку стартапів зеленої енергетики й виконано бібліометричне картування наукового поля досліджень інвестицій і ризиків у відновлюваній енергетиці за базою Scopus засобами Bibliometrix/Biblioshiny, що дало змогу проаналізувати мережі співавторства, співцитування та ключових слів і виявити домінуючі тематичні напрями. Обґрунтовано багатовимірну типологію ризиків за джерелами виникнення, формою прояву, рівнем, стадією життєвого циклу та ступенем контрольованості. Запропоновано багаторівневий концептуальний підхід, що розглядає інвестиційні та підприємницькі ризики у двох проєкціях – структурній і вимірній, інтегрує каскадні механізми передачі ризиків між макро-, мезо- й мікрорівнями та слугує теоретичним містком між аналізом інвестиційних і підприємницьких ризиків.
Удосконалено методичні підходи до обґрунтування підприємницьких ризиків, які відрізняються виявленням асиметричного характеру взаємозв'язків між патентною активністю, формуванням нових стартапів і залученням фінансування (панель 146 країн за 2000–2023 рр.), що дозволяє трактувати слабкість патентно-технологічних сигналів як окремий підприємницький ризик, який посилює інформаційну асиметрію між засновниками та потенційними інвесторами. Удосконалено науково-методичний підхід до дослідження взаємозалежностей між економічною свободою, інституційною якістю та підприємницькою активністю, що враховує їх немонотонність, нелінійність та інвестиційну специфічність за стадіями створення й фінансування, зміщуючи акценти з браку ринкової свободи на необхідність балансу між лібералізацією, якістю інституцій, регуляторною передбачуваністю та цільовими інструментами підтримки. Удосконалено науково-методичний підхід до дослідження часових ефектів впливу венчурного капіталу (панель 37 країн за 2018–2023 рр.), що враховує часову неоднорідність його трансформації, стадії інвестиційного циклу та сегменти енергетичного підприємництва й дозволяє ідентифікувати синхронні та відкладені лагові ефекти перерозподілу капіталу. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання низької інноваційної комерціалізації як чинника підприємницьких ризиків, що враховує нелінійний характер зв'язку між створенням знань, їх ринковим засвоєнням, підприємницькою активністю та фінансуванням, а також порогові й стадійно-специфічні ефекти, що дозволяє виявляти критичні рівні комерціалізації, за яких змінюється характер впливу інновацій на розвиток стартапів.
Набули подальшого розвитку науково-методичні положення оцінювання впливу захисту прав міноритарних інвесторів (панель 19 країн за 2014–2020 рр.), які операціоналізують його не як автономну детермінанту, а як необхідну, але недостатню макроінституційну комплементарну передумову, дієву лише в поєднанні з якістю державного регулювання, макроекономічною стабільністю, розвитком фінансового ринку й державною підтримкою сектору. Набули подальшого розвитку положення порівняльного оцінювання загальної цифровізації економіки та зрілості підприємницької екосистеми, які передбачають інтегроване, а не відокремлене врахування їх впливу, що дозволяє ідентифікувати порогові ефекти, часові лаги та нелінійності за стадіями інвестиційного циклу, виявити вагомішу роль екосистемних умов порівняно із загальним рівнем цифрового розвитку та підтвердити ризик концентрації інвестицій у зріліших проєктах на шкоду раннім стадіям. Набули подальшого розвитку положення щодо оцінювання податкового середовища, які враховують не лише рівень податкового навантаження, а й характеристики податкового комплаєнсу, що дозволяє виявляти нелінійний вплив окремих видів податків, обґрунтовувати визначальну роль цифровізації та спрощення процедур адміністрування й підтверджувати, що найсприятливіші умови формуються не за мінімізації оподаткування, а за збалансованої фіскальної політики.
Узагальнюючим результатом є висновок, що інвестиційні та підприємницькі ризики розвитку стартапів зеленої енергетики є взаємопов'язаними складовими єдиного процесу й реалізуються переважно опосередковано, із часовим лагом, нелінійно та по-різному для зеленого й цифрового сегментів. Запропоновано практичні рекомендації щодо стадійно диференційованої інвестиційної підтримки, пріоритетного розвитку підприємницької екосистеми, зниження інформаційної асиметрії між засновниками та інвесторами, подолання розриву між створенням технологій і їх ринковим засвоєнням, а також збалансування фіскальних інструментів із спрощенням податкового комплаєнсу.
Дата реєстрації
2026-09-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-03 / 2026-09-14
