Реєстраційний номер
0826U005064, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Розвиток підприємницької екосистеми стартапів у зеленій енергетиці під впливом регуляторного середовища
Здобувач
Подосинніков Сергій Васильович,
Керівник Васильєва Тетяна Анатоліївна
Керівник Петраскевичус Владислав __
Опонент Затонацька Тетяна Георгіївна
Опонент Прокопенко Ольга Володимирівна
Рецензент Вороненко В’ячеслав Ігорович
Рецензент Макаренко Інна Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методичних засад та розробленню науково-методичних підходів і рекомендацій щодо розвитку підприємницької екосистеми стартапів у зеленій енергетиці з урахуванням впливу регуляторного середовища та інструментів державної підтримки.
У роботі узагальнено наукові напрацювання щодо сутності та структури підприємницької екосистеми стартапів зеленої енергетики як цілісної сукупності учасників, інститутів і механізмів їх взаємодії та обґрунтовано системоутворювальну функцію регуляторного середовища, що реалізується через чотири канали впливу інституційної якості на підприємницьку активність: зниження трансакційних витрат, забезпечення виконуваності контрактів, підвищення довіри до довгострокових зобов'язань політики та зниження ризик-премії інвесторів. Бібліометричне картування поля регуляторних бар'єрів, виконане із застосуванням інструментарію Bibliometrix/Biblioshiny, дозволило окреслити тематичні кластери дискурсу та ідентифікувати дефіцит цілісних уявлень про економічні механізми впливу регулювання на зелене підприємництво. Систематизовано сім груп бар'єрів (регуляторно-інституційних, фінансово-економічних, технологічних та інфраструктурних, ринкових і цінових, інформаційно-освітніх і когнітивних, соціально-культурних і поведінкових та підприємницько-екосистемних) із диференціацією за макро-, мезо- й мікрорівнями та проєкцією на воєнний і повоєнний контекст України; порівняння національних моделей підтримки енергетичних стартапів засвідчило відсутність їх універсальної конфігурації.
Запропоновано комплексну модель інноваційно-фінансового та цифрового супроводу розвитку екосистеми, особливість якої полягає у системній інтеграції інноваційної (підтримка за рівнями технологічної готовності), фінансової (стадійно диференційовані інструменти із забезпеченням безперервності фінансування через подолання «долин смерті») та цифрової (платформи узгодження попиту й пропозиції капіталу, хмарні технології, штучний інтелект, блокчейн) підсистем в єдину адаптивну систему, узгоджену зі стадіями життєвого циклу стартапу.
Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання впливу державних видатків на дослідження та розробки в енергетичному секторі на розвиток зелених стартапів: на панелі 23 країн за 2000–2023 роки із застосуванням лічильних моделей та оцінювання методом псевдомаксимальної правдоподібності Пуассона встановлено відсутність стійкого прямого зв'язку з появою нових компаній за найбільш виразного зв'язку з фінансуванням пізніх стадій, передусім у сегменті низьковуглецевих технологій. Удосконалено методичний інструментарій оцінювання впливу інституційної якості та якості врядування: на панелі 144 країн за 2000–2023 роки з урахуванням поточних, відкладених і нелінійних ефектів виявлено вибіркову дію окремих вимірів врядування (політичної стабільності, верховенства права, ефективності уряду), що проявляється синхронно, із часовою затримкою або після досягнення певних інституційних порогів. Удосконалено науково-методичне забезпечення оцінювання впливу жорсткості екологічної політики: декомпозиція інтегрального показника на дванадцять інструментальних компонентів на панелі 47 країн за 2000–2023 роки підтвердила пріоритетність ринкових механізмів (зелених тарифів, аукціонів і сертифікатів) порівняно із загальним посиленням регуляторного тиску.
Набули подальшого розвитку науково-методичні положення щодо оцінювання впливу інфраструктурно-мережевих умов: на панелі 19 європейських країн за 2010–2020 роки розмежовано часові та вартісні параметри приєднання до електромережі й обґрунтовано пріоритетність скорочення тривалості підключення порівняно з компенсацією його вартості. Розвинено методичні засади оцінювання адміністративних бар'єрів ринкового входу: на панелі 24 країн за 2004–2020 роки встановлено стримувальний вплив строків започаткування бізнесу та вимог до мінімального капіталу за сприятливої дії якості регуляторного середовища. Розвинено науково-методичні підходи до оцінювання результативності інструментів державної підтримки: на панелі 37 країн за 2018–2023 роки визначено межі продуктивної інтенсивності підтримки та ризики витіснення приватної підприємницької активності за надмірного втручання на ранніх стадіях фінансування.
Узагальнюючим результатом є висновок, що регуляторне середовище й інструменти державної підтримки впливають на розвиток екосистеми зелених стартапів насамперед через канали фінансування та масштабування, діючи опосередковано, із часовою затримкою та по-різному для зеленого й цифрового сегментів. Запропоновано практичні рекомендації щодо переходу від універсальних до адаптивних, стадійно та сегментно диференційованих інструментів державної політики, скорочення строків і підвищення прозорості дозвільних процедур, розбудови ланцюга трансформації публічних інвестицій у підприємницькі результати та адресного посилення критичних інституційних компонентів.
Дата реєстрації
2026-09-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-03 / 2026-09-11
