Реєстраційний номер
0826U005065, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Фінансові інструменти стимулювання розвитку відновлювальної енергетики
Здобувач
Мороз Алла Іванівна,
Керівник Лєонов Сергій Вячеславович
Керівник Петрушенко Юрій Миколайович
Опонент Затонацька Тетяна Георгіївна
Опонент Прокопенко Ольга Володимирівна
Рецензент Захаркіна Людмила Сергіївна
Рецензент Самусевич Ярина Валентинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню теоретичних засад та розробленню науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо ефективного застосування фінансових інструментів стимулювання розвитку відновлюваної енергетики.
У роботі узагальнено наукові напрацювання щодо економічної сутності та ролі фінансових інструментів у стимулюванні розвитку відновлюваної енергетики, розкрито канали їх економічного впливу на проєкти галузі та запропоновано тривимірну класифікаційну рамку фінансових, фіскальних та регуляторних інструментів підтримки зеленої енергетики за типом інструмента, каналом впливу і стадією застосування у життєвому циклі проєкту, що дозволяє ідентифікувати інструменти з множинним впливом. Бібліометричний аналіз масиву з 8636 публікацій наукометричної бази Scopus за 1972–2025 роки, виконаний із застосуванням інструментарію Bibliometrix/Biblioshiny та VOSviewer, дозволив окреслити тематичні кластери наукового дискурсу, виявити географічну асиметрію дослідницької активності та ідентифікувати дослідницькі прогалини, зокрема недостатню представленість країн з перехідною економікою та домінування одновимірних класифікацій інструментів.
Сформовано емпіричну базу та здійснено панельне оцінювання впливу механізмів feed-in tariff (FiT) та power purchase agreement (PPA) на інвестиційну активність у відновлюваній енергетиці за даними 59 країн упродовж 2000–2019 років із застосуванням моделей з фіксованими ефектами; кластеризацією методом k-means на розширеній вибірці 67 країн виокремлено вісім типологічних груп за архітектурою фінансової підтримки. Встановлено технологічну диференціацію результативності тарифних механізмів, найвиразнішу для сонячної енергетики як модульної та масштабованої технології. Удосконалено науково-методичний підхід до одночасного оцінювання впливу фінансових і регуляторних інструментів на публічні інвестиції за сімома видами технологій генерації на основі моделі Seemingly Unrelated Regression (SUR), яка враховує кореляцію залишків між технологічними рівняннями, що дозволило оцінити взаємозалежність інвестиційних потоків усередині енергетичного портфеля та обґрунтувати доцільність портфельної логіки державної підтримки, за якої інструменти добираються з урахуванням зрілості та ризикового профілю технологій.
Набули подальшого розвитку науково-методичні положення щодо детінізації економіки як інституційної передумови дієвості фінансових стимулів: на панелі 24 країн за 2003–2020 роки оцінено вплив декомпозованих складових індексу жорсткості екологічної політики на масштаби тіньової економіки, виміряні за моделлю MIMIC, підтверджено перевагу ринкових механізмів екологічного регулювання над командно-адміністративними та виявлено контрпродуктивний ефект надмірного специфічного екологічного оподаткування. Удосконалено методичний інструментарій оцінювання впливу тарифних механізмів FiT на інвестиційну активність страхового сектору: на панелі 64 країн за 2000–2020 роки встановлено, що розмір страхового сектору є значущим позитивним детермінантом частки відновлюваної енергетики, а ефект тарифної підтримки реалізується переважно через модеруючий канал взаємодії з розвитком страхового ринку.
Здійснено порівняльне оцінювання результативності фіскальних і регуляторних інструментів кліматичної політики за даними 48 країн за 2009–2022 роки з використанням панельних моделей з фіксованими та випадковими ефектами і двох альтернативних індикаторів частки відновлюваної енергетики. Виокремлено інструменти зі стійким позитивним впливом, насамперед стандарти викидів, обмеження введення нових вугільних потужностей і планування розширення потужностей, та задокументовано просторову неоднорідність ефектів підтримки. Розвинено методичне забезпечення оцінювання ролі цифрового розвитку: кореляційний аналіз індексу цифрової економіки та суспільства (DESI) і частки відновлюваної енергетики для 27 країн ЄС за 2017–2022 роки, доповнений SWOT-аналізом цифрової трансформації фінансових інструментів, підтвердив стійкий позитивний зв'язок цифрової зрілості з поширенням відновлюваної енергетики та обґрунтував диференціацію інструментів підтримки залежно від рівня цифрової зрілості країн.
Запропоновано стратегічні рекомендації щодо вдосконалення системи фінансового стимулювання розвитку відновлюваної енергетики в Україні, структуровані за трьома горизонтами дорожньої карти: короткостроковим, орієнтованим на відновлення платіжної дисципліни та довіри інвесторів через створення захищеного фонду виплат, подовження податкових пільг і гарантійні механізми міжнародних фінансових організацій; середньостроковим, що передбачає перехід до конкурентних аукціонів, стандартизованих довгострокових контрактів PPA та інструментів змішаного фінансування; довгостроковим, спрямованим на інтеграцію до європейського ринку зеленого фінансування через узгодження національної зеленої таксономії з Європейським стандартом зелених облігацій.
Дата реєстрації
2026-09-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-03 / 2026-09-14
