Дисертація доктора філософії. Марко Олексій Володимирович. Цифовізація як форма взаємодії суспільства і держави

Реєстраційний номер

0826U005140, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

04-09-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Цифовізація як форма взаємодії суспільства і держави

Здобувач

Марко Олексій Володимирович,

Керівник Кресіна Ірина Олексіївна
Опонент Сіленко Алла Олексіївна
Опонент Хома Наталія Михайлівна
Опонент Завгородня Юлія Володимирівна
Рецензент Стойко Олена Михайлівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України

Опис

Дисертація присвячена комплексному вивченню цифровізації як форми взаємодії суспільства і держави. У роботі обґрунтовано актуальність теми з огляду на дедалі ширше впровадження цифрових інструментів у різні сфери суспільного життя, необхідність посилення демократичних інституцій та посилення обороноздатності держави в умовах повномасштабної російсько- української війни. Основні результати, що характеризують елементи наукової новизни, полягають у тому, що уперше проведено комплексне дослідження цифровізації як форми взаємодії суспільства і держави. Цифровізацію визначено як ефективну сучасну динамічну форму взаємодії політичних суб’єктів – суспільства і держави для досягнення цілей і утвердження цінностей демократії та прав людини. Вона проявляється у впровадженні сучасних комунікаційних технологій для обміну, збору та аналізу інформації, уможливлює інтегральну взаємодію між громадянами та органами публічної влади, дієву політичну участь, прозорість діяльності суб’єктів і доступність до послуг і сервісів. Порівняно з іншими формами взаємодії цифровізація дає значно швидший відчутний результат у суспільних перетвореннях, зокрема в утвердженні демократичних засад суспільного розвитку. Концептуалізовано вплив цифровізації на взаємодію суспільства і держави через поняття технологічного детермінізму і логіку еволюції демократії, аналіз видів технологічно залежних демократій – деліберативної та плинної, концепцію п’ятої влади. Доведено, що поява перших двох зумовлена удосконаленням інструментів взаємодії завдяки цифровізації, а остання – є результатом зростання ролі сучасних медіа (насамперед соціальних мереж, відеоплатформ) та їх можливостей для формування громадської думки. Запропоновано авторську періодизацію етапів цифровізації в Україні, зокрема виділено доінтернетівський, інтернетівський та інституціалізаційний періоди, яка об’єднує світову еволюцію інформаційно-комунікаційних технологій та процес інституціоналізацїі цієї сфери суспільних відносин державою. Доінтернетівський період (1992-1999) розпочався із прийняттям Закону України «Про інформацію», що фактично визнав важливість інформації у суспільних процесах. Період Інтернету (2000-2018) відраховується від Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні». На цьому етапі були закладені основи для функціонування електронного уряду та електронної демократії, впроваджено механізми поліпшення поінформованості громадян щодо державної політики та діяльності органів місцевого самоврядування, посилення зворотного зв’язку між владою та суспільством. У 2003-2007 роках сформувалися правові засади електронного уряду та електронного документообігу. У цей період було законодавчо врегульовано захист персональних даних (2010); запроваджено електронні петиції (2015); посилено боротьбу з корупцією через впровадження вітчизняної електронної програми тендерних закупівель ProZorro (2016); прийнято Стратегію кібербезпеки України (2016). Інституціоналізація цифровізації почалася із створення в 2019 році Міністерства цифрової трансформації України, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо: цифровізації, цифрової економіки, робототехніки та роботизації, е-урядування та е-демократії, розвитку інформаційного суспільства, впровадження електронного документообігу, розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян тощо. Протягом останніх п’яти років було прийнято низку важливих нормативно- правових актів щодо розвитку цифрових компетентностей, створення безбар’єрного простору в Україні, інформатизації, запровадження публічних консультації, у тому числі в електронній формі тощо. Значний імпульс інформаційно-технологічному розвитку держави, особливо у сфері штучного інтелекту, дало повномасштабне вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року, що сприяло значним інвестиціям у розвиток вітчизняного воєнно- промислового комплексу. Обґрунтовано, що цифровізація взаємовідносин між суспільством і державою є результатом технологічного детермінізму та логіки еволюції демократії. Технологічні інновації сприяли зменшенню відстаней, насамперед у просторовому вимірі, та посиленню контролю над громадянами. Своєю чергою, демократизація, яка активізувалася наприкінці XVIII ст., передбачає розширення кола акторів, залучених до процесів прийняття рішень на всіх рівнях державного управління, що супроводжується активним обміном інформацією. Попри кризу, в якій опинилися демократичні режими на початку ХХІ ст., цифровізація сприяє появі цифрової демократії, позбавленої низки недоліків традиційних форм і з перспективами ефективнішої взаємодії між суспільством і державою. Пропонована нею децентралізована і безпосередня система взаємодії може радикально трансформувати національну та глобальну політику.

Дата реєстрації

2026-09-04

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-04 / 2026-10-04