Реєстраційний номер
0826U005147, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Здобувач
Приходько Максим Костянтинович,
Керівник Міненко Софія Іванівна
Опонент Богданюк Ігор Васильович
Опонент Шкляр Вікторія Вікторівна
Опонент Павлов Костянтин Володимирович
Рецензент Божидай Ірина Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний біотехнологічний університет
Опис
Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних засад і розробленню прикладного інструментарію управління еколого-економічною безпекою аграрних підприємств в умовах трансформації економічного середовища, посилення екологічних вимог, європейської інтеграції та зростання невизначеності господарської діяльності.
Уточнено поняття «управління еколого-економічною безпекою аграрних підприємств» як безперервного процесу планування, організації, координації та контролю рішень, спрямованих на підтримання допустимих параметрів функціонування підприємства шляхом узгодження економічних інтересів із вимогами екологічної безпеки та раціонального природокористування. Еколого-економічну безпеку запропоновано розглядати як динамічну характеристику аграрного підприємства, що формується в процесі збалансування економічних, ресурсних та екологічних параметрів у межах порогових значень.
Систематизовано компоненти еколого-економічної безпеки та обґрунтовано інтеграцію організаційно-управлінської, ресурсно-технологічної, інформаційно-аналітичної, нормативно-правової і ризик-орієнтованої складових у єдиний управлінський контур. Розроблено структурну модель взаємозалежності економічної результативності, ресурсної ефективності й екологічної відповідності. Удосконалено методичні засади комплексного оцінювання умов формування безпеки з урахуванням взаємозв’язку економічних та екологічних чинників.
Досліджено тенденції функціонування аграрного сектору України в умовах структурних трансформацій, євроінтеграції та воєнних викликів. Визначено вплив втрат виробничого потенціалу, порушення логістики, деградації земельних ресурсів, зростання вартості матеріально-технічного забезпечення та зміни структури виробництва. За результатами кластерного аналізу виокремлено чотири типи регіонів, відмінні за ресурсним потенціалом, структурою виробництва, експортною орієнтацією, інтенсивністю землекористування та впливом воєнних ризиків. Це стало підґрунтям для диференціації управлінських рішень і заходів державної підтримки.
Узагальнено досвід Європейського Союзу щодо поєднання економічних, екологічних і соціальних інструментів розвитку аграрного сектору. Удосконалено науково-методичний інструментарій оцінювання рівня адаптації підприємств до екологічної політики ЄС, який охоплює аналітичний, формалізаційний, розрахунковий та узагальнювальний етапи. Його апробація виявила вищу спроможність великих підприємств упроваджувати екологічні технології й системи екологічного менеджменту, а також фінансові та організаційні обмеження фермерських господарств.
Удосконалено механізм стратегічного планування еколого-економічної безпеки фермерських господарств, який охоплює аналіз середовища, визначення стратегічних цілей, формування управлінських альтернатив, оптимізацію ресурсного забезпечення та календарне планування. Інтеграція графоаналітичних і економіко-математичних методів, біматричних ігор, подвійного експоненціального згладжування та проєктного управління підвищує обґрунтованість рішень і сприяє мінімізації ризиків.
Удосконалено багатовимірну оптимізаційну організаційно-економічну модель управління еколого-економічною безпекою, яка поєднує стратегічні цілі, завдання, ресурси, виконавців, часові параметри бізнес-процесів і критерії результативності. Модель оптимізує взаємозв’язки між економічною ефективністю, екологічними обмеженнями та ресурсними можливостями підприємства, дає змогу планувати заходи, визначати послідовність їх реалізації, розподіляти ресурси й оцінювати наслідки альтернативних рішень.
Подальшого розвитку набув механізм адаптації системи управління до змін середовища, побудований як безперервний цикл моніторингу, оцінювання, виявлення критичних змін, перегляду стратегічних орієнтирів, вибору й реалізації рішень та контролю результативності. Поєднання стратегічного аналізу, внутрішнього аудиту, оцінювання ризиків і зворотного зв’язку забезпечує гнучкість та стійкість управління.
Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання аграрними підприємствами, органами державного управління та закладами вищої освіти. Запропоновані положення сприяють обґрунтуванню стратегічних пріоритетів, виявленню дисбалансів, раціональному використанню ресурсів, зниженню еколого-економічних ризиків і підвищенню адаптивності підприємств.
Ключові слова: еколого-економічна безпека, аграрне підприємство, управління, сталий розвиток, екологічний менеджмент, стратегічне планування, оцінювання, адаптація, ризики, ресурси, європейська інтеграція.
Дата реєстрації
2026-09-05
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-05 / 2026-09-06
