Реєстраційний номер
0826U005168, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Стратегічний воєнний наратив президента Зеленського та його вплив на переконання зовнішніх аудиторій упродовж російсько-української війни 2022-2025 рр.
Здобувач
Омельченко Михайло Вадимович,
Керівник Романюк Вікторія Сергіївна
Опонент Кузнєцова Тетяна Василівна
Опонент Стеблина Наталія Олександрівна
Рецензент Яковлєв Максим Володимирович
Рецензент Орлова Дарія Вадимівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Опис
Омельченко М. В. Стратегічний воєнний наратив президента Зеленського та його вплив на переконання зовнішніх аудиторій упродовж російсько-української війни 2022-2025 рр.–Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика» (06 – Журналістика). – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2026.
У дисертації представлено аналіз конструювання та еволюції стратегічного воєнного наративу президента В. Зеленського під час російсько-української війни 2022–2025 рр.Наратив розглядається як центральний інструмент зовнішньої комунікації, спрямований на зміну глобального сприйняття війни, мобілізацію підтримки та вплив на рішення партнерів щодо військово-політичної допомоги.
Повномасштабне вторгнення РФ стало точкою відліку глобальної війни смислів: за залежності України від західних демократій, орієнтованих на публічну думку, завоювання розумів і сердець їхніх електоратів стало запорукою виживання державності.
Дослідження синтезує теорії стратегічних наративів, мелодраматичного дискурсу та емоційного повороту в трирівневу модель: архетипно-сюжетний рівень (структурування подій у сюжет із покладанням провини через архетипи),емоційний (регулювання афектів аудиторій) і жанрово-стильовий (мелодраматична рамка й риторика).
Методологія поєднує наративний аналіз в ATLAS.ti з автоматизованим контент-аналізом на основі великої мовної моделі Claude за розробленими кодувальниками.Емпірична основа – корпус із 90 зовнішньополітичних виступів, збалансований за роками, чотирма фазами війни та типами аудиторій. Паралельне ручне кодування підтвердило точність методу; процедура відповідає таксономії GAIDeT.
Ідентифіковано п'ять архетипів (Жертва 18%, Агресор 34%, Герой 15%, Союзник 24%, Боягуз 9%; N=2083) і п'ять сюжетних послідовностей (N=1199), де мобілізаційні Реакція-зараз (43%)та Агресія-зараз (28%) дають дві третини кодів; контент-аналіз операціоналізував 17 підкатегорій емоційно-риторичних індикаторів (N=7112).
Сюжет побудовано в мелодраматичному жанрі про Героя-рятівника (держава та Сили оборони), який бореться з дегуманізованим Агресором (РФ) заради безвинної Жертви.Найважливіша знахідка – центральне позиціонування західних партнерів: унікальний архетип Союзник є другим за вагою персонажем, який розділяє з Героєм заслуги за перемогу, трансформуючи допомогу Заходу з акту співчуття в утвердження власної величі, тоді як Боягуз таврує нейтральні позиції як моральний егоїзм.Герой проходить найбільший шлях розвитку – від Жертви до рівноправного партнера й донора безпеки, – нейтралізуючи наративи про неспроможність України та непотрібні витрати й переформатовуючи підтримку з альтруїзму на інвестицію; розмежування ролей Героя та Союзника знижує сприйняття загрози ядерної ескалації.
Домінування Реакції-зараз засвідчує мобілізаційний, а не легітимаційний фокус–на відміну від класичних мелодраматичних наративів, де моральне обурення минулим легітимувало превентивні удари. Бажаний стан виходить за межі статусу-кво, пропонуючи візію перебудови світового порядку (деокупація, правосуддя, членство в ЄС і НАТО, відбудова) як проєкт, а не благодійність.Лінійна композиція відтворена лише в одному виступі, поступаючись циклічним, спіральним та інвертованим структурам.
На емоційному рівні виявлено нормативну прив'язку афектів до архетипів: Жертва – співчуття, біль; Агресор – гнів і страх; Герой – надія, гордість, віра; Союзник – вдячність і національна гордість; Боягуз – сором. Принципова знахідка: ядром позитивного зчеплення коаліції є вдячність, а не гнів – домінантна емоція класичних наративів.
На жанрово-стильовому рівні домінують риторичні засоби (61,4%), далі драматизація (16,1%), спрощення й пряме вираження емоцій (по 11,2%). Частота засобів знизилася на 34% (2107 кодів у 2022 р. проти 1393 у 2025 р.) із перебудовою інструментарію (емоції: з 9% до 14%; спрощення: з 16% до 7%), що відображає еволюцію стилю – від шокової мобілізації 2022 р. до прагматичної дипломатії 2025 р.
Окреслено програму емпіричної оцінки ефективності наративу з 11 пропозицій: п'ять кількісних (наративне засвоєння в дискурсі партнерів, порівняння з іншими лідерами, конверсія в політичні рішення, аналіз опитувань і соцмереж), три якісні (фокус-групи, елітні інтерв'ю, етнографія діаспори) і три експериментальні.
Дисертація заповнює прогалину в дослідженнях, зосереджених на військовому вимірі, особистому бренді чи класичній дипломатії, і підкреслює важливість проактивного смислотворення як форми національної оборони. Модель може слугувати матрицею для міжнародних інформаційних кампаній і протидії ворожим впливам, а її практичне значення – у впровадженні в діяльність суб'єктів врядування, стратегічних комунікацій і публічної дипломатії.
Ключові слова: стратегічні комунікації, стратегічні наративи, російсько-українська війна, Україна, Володимир Зеленський, міжнародні відносини, переконання, архетипи, наративний аналіз, контент-аналіз, комп’ютерний аналіз.
Дата реєстрації
2026-09-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-07 / 2026-09-07
