Дисертація доктора філософії. Галімов Едем Ріфатович. Трансформація індивідуальних, колективних та сакральних цінностей населення України до та під час російського повномасштабного вторгнення

Реєстраційний номер

0826U005234, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

14-09-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Трансформація індивідуальних, колективних та сакральних цінностей населення України до та під час російського повномасштабного вторгнення

Здобувач

Галімов Едем Ріфатович,

Керівник Мальцева Катерина Сергіївна
Опонент Безрукова Ольга Анатоліївна
Опонент Степаненко Віктор Петрович
Опонент Сокурянська Людмила Георгіївна
Рецензент Чабанна Маргарита Валеріївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Опис

Галімов Е. Р. Трансформація індивідуальних, колективних та сакральних цінностей населення України до та під час російського повномасштабного вторгнення. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 «Соціологія» (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2026. Дисертаційне дослідження присвячено вивченню трансформації індивідуальних, колективних та сакральних цінностей населення України до та під час російського повномасштабного вторгнення. Дослідження фокусується на тому, як різні рівні ціннісної організації соціальної реальності трансформувалися протягом періоду незалежності з особливим фокусом на повномасштабному вторгненні, яке створило пряму загрозу безпеці та груповій ідентичності. Окремо розглядається, через які механізми цінності переходять у готовність до крайніх форм про-групової поведінки та громадянської активності. Актуальність теми зумовлена тим, що цінності є одним із центральних елементів культурної системи: вони визначають, що вважається важливим для людини і суспільства, регулюють поведінку, впливають на формування інституцій та визначають орієнтири колективних очікувань. Україна є особливо значущим випадком для такого аналізу. Тривалий процес пострадянської трансформації, що включав демократизацію, переосмислення національної ідентичності, досвід революцій, початок російської агресії у 2014 році та повномасштабне вторгнення у 2022 році, створив унікальний контекст для вивчення трансформації цінностей. Наукова проблема полягає в тому, що в сучасних соціальних науках, дослідження цінностей лишаються концептуально фрагментованими: одні підходи зосереджуються на індивідуальних мотиваційних пріоритетах, другі – на колективних культурних орієнтаціях, треті – на сакральних цінностях як окремому типі недоторканних смислових доменів. Унаслідок цього бракує інтегративної теоретико-аналітичної рамки, яка дозволяла б розглядати індивідуальні, колективні та сакральні цінності як взаємопов’язані, але аналітично відмінні рівні ціннісної організації соціальної реальності, а також пояснювати їхню диференційовану трансформацію в умовах війни, загрози безпеці та груповій ідентичності. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів та змісту трансформації ціннісної організації українського суспільства до та під час повномасштабного вторгнення. Для досягнення цієї мети в роботі систематизовано теоретичні підходи до вивчення цінностей, визначено ціннісний профіль України у довоєнний період, визначено часову динаміку індивідуальних, колективних та сакральних цінностей та проаналізована роль цінностей, особистого досвіду війни і злиття ідентичності у поясненні готовності до крайніх форм про-групової поведінки. У результаті дослідження з’ясовано, що повномасштабне вторгнення по-різному впливає на різні рівні цінностей. На індивідуальному рівні зафіксовано стабільність ієрархії базових цінностей: упродовж 2004-2024 років найвищі позиції стабільно займають безпека, універсалізм і доброзичливість, тоді як цінності орієнтації на себе, передусім влада, стимуляція, досягнення і гедонізм, посідають нижчі місця. На колективному рівні встановлено більш суперечливу динаміку. Україна увійшла у повномасштабне вторгнення як суспільство гібридної ціннісної конфігурації, що поєднувала відносно високі секулярно-раціональні орієнтації з домінуванням цінностей виживання. У дослідженні встановлено, що в умовах повномасштабного вторгнення, постматеріалістичний перехід має специфічні ознаки. З одного боку, посилюються орієнтації на безпеку, порядок і виживання, а з іншого зростає значущість свободи слова, громадянської участі та інших орієнтацій, які в класичній моделі Р. Інглхарта трактуються як постматеріалістичні. На сакральному рівні встановлено, що більшість досліджених ціннісних доменів сприймаються значною частиною населення як такі, що не підлягають компромісу. Найбільш монолітними виявилися державний суверенітет і політичні свободи. Окремо визначено, що значна частина населення демонструє середній або високий рівень злиття ідентичності з Україною. Визначено, що вищий рівень злиття пов’язаний із сильнішою орієнтацією на доброзичливість, універсалізм і конформізм та нижчою орієнтацією на владу і гедонізм. З’ясовано також, що індивідуальні цінності самі по собі є слабкими предикторами готовності до крайньої про-групової поведінки. Ключові слова: цінності, індивідуальні цінності, колективні цінності, сакральні цінності, політичні цінності, війна, російсько-українська війна, злиття ідентичності, соціальна стійкість, соціальна трансформація, громадська думка, єдність, суспільство, суб’єктність, досвід війни.

Дата реєстрації

2026-09-15

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-15 / 2026-09-15