Дисертація доктора філософії. Крохмаль Наталя Володимирівна. Кваліфікація насильницько-статевих кримінальних правопорушень у правоохоронній діяльності

Реєстраційний номер

0826U005259, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

27-10-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Кваліфікація насильницько-статевих кримінальних правопорушень у правоохоронній діяльності

Здобувач

Крохмаль Наталя Володимирівна,

Керівник Собко Ганна Миколаївна
Опонент Гритенко Оксана Анатоліївна
Опонент Данилевська Юлія Олександрівна
Рецензент Резніченко Ганна Семенівна
Рецензент Домброван Наталія Василівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Одеський державний університет внутрішніх справ

Опис

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вирішенню актуальної наукової проблеми, що полягає у формуванні сучасної теоретико правової концепції кваліфікації насильницько-статевих кримінальних правопорушень, визначенні особливостей їх кримінально-правової характеристики, виявленні проблем правозастосовної діяльності та розробленні науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства України і практики його застосування. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що насильницько-статеві кримінальні правопорушення належать до найбільш суспільно небезпечних посягань, оскільки завдають істотної шкоди фізичному, психічному та моральному стану особи, посягають на її честь, гідність, статеву свободу та статеву недоторканість. Сучасний стан злочинності, розвиток інформаційних технологій, поширення нових форм сексуальної експлуатації, використання мережі Інтернет для вчинення кримінальних правопорушень сексуального характеру, а також наслідки збройної агресії проти України суттєво актуалізували проблематику кримінально-правової протидії сексуальному насильству. Особливого значення дослідження набуває в умовах реформування кримінального законодавства України та його гармонізації із міжнародними стандартами захисту прав людини. Імплементація положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, а також розвиток практики Європейського суду з прав людини зумовили необхідність перегляду традиційних підходів до розуміння сексуального насильства, добровільної згоди, статевої автономії особи та критеріїв кримінально-правової оцінки відповідних діянь. У зв’язку з цим особливої ваги набуває проблема правильної кваліфікації насильницько-статевих кримінальних правопорушень, від якої залежить реалізація принципів законності, справедливості та невідворотності кримінальної відповідальності. У дисертації досліджено історичний розвиток нормативних підстав кримінальної відповідальності за посягання на статеву свободу та статеву недоторканість особи. Проведений аналіз дозволив встановити закономірності становлення інституту кримінально-правової охорони статевої свободи від найдавніших пам’яток права до сучасного кримінального законодавства України. Визначено, що історична еволюція законодавства характеризувалася поступовим переходом від охорони сімейних та морально-релігійних цінностей до забезпечення права особи на сексуальне самовизначення, свободу волевиявлення та захист від будь-яких форм сексуального насильства. Проаналізовано міжнародно-правові акти та законодавство зарубіжних держав, які регламентують відповідальність за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Встановлено, що сучасні європейські підходи ґрунтуються на концепції добровільної згоди як основного критерію відмежування правомірної сексуальної поведінки від кримінально караних діянь. Доведено необхідність подальшої адаптації українського кримінального законодавства до міжнародних стандартів, насамперед у частині вдосконалення окремих законодавчих конструкцій та забезпечення однакового підходу до тлумачення категорії добровільної згоди. Значну увагу приділено дослідженню поняття та значення кваліфікації насильницько-статевих кримінальних правопорушень. Обґрунтовано, що кваліфікація виступає не лише юридичною оцінкою суспільно небезпечного діяння, а й важливим інструментом реалізації кримінально-правової політики держави. Визначено, що правильна кваліфікація забезпечує дотримання прав людини, індивідуалізацію кримінальної відповідальності, правильне призначення покарання та формування єдиної судової практики. У роботі категорію «насильницько-статеві кримінальні правопорушення» використано як аналітичний, а не законодавчий інструмент. Її ядро утворюють діяння, у яких сексуальне посягання пов’язане з відсутністю вільного волевиявлення, фізичним, психічним чи психологічним примусом, використанням безпорадного або залежного стану потерпілої особи. Склади, конструкція яких не передбачає обов’язкової ознаки насильства чи примусу, зокрема ст. 155 КК України, досліджуються як суміжні та включаються до аналізу лише настільки, наскільки це необхідно для їх правильного відмежування від власне насильницько-статевих посягань. Здійснено комплексний аналіз об’єктивних ознак насильницько-статевих кримінальних правопорушень. Визначено особливості безпосереднього об’єкта кримінально-правової охорони, розкрито зміст статевої свободи та статевої недоторканості як самостійних соціальних цінностей. Проаналізовано різні форми фізичного та психічного насильства, способи вчинення кримінальних правопорушень, особливості використання безпорадного стану потерпілої особи, а також вплив зазначених ознак на кримінально-правову кваліфікацію. Встановлено, що окремі законодавчі положення потребують додаткового уточнення з метою забезпечення їх однакового застосування.

Дата реєстрації

2026-09-18

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-18 / 2026-10-19