Реєстраційний номер
0826U005267, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Кримінально-виконавчі засади суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі в Україні
Здобувач
Усатий Олексій Олексійович,
Керівник Резніченко Ганна Семенівна
Опонент Данилевський Андрій Олександрович
Опонент Левченко Юрій Олександрович
Рецензент Меркулова Валентина Олександрівна
Рецензент Шкута Олег Олегович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню кримінально-виконавчих засад суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі в Україні. У роботі обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані й важливих для кримінально-виконавчої науки юридичної науки, а також діяльності органів та установ виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
Аналіз стану та методології наукового дослідження засвідчили, що еволюція вітчизняної кримінально-виконавчої доктрини характеризується послідовною трансформацією поглядів на правову природу суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі: від її традиційного розуміння як обов'язкового елемента встановленого порядок виконання та відбування покарання (режиму) та засобу забезпечення господарських потреб установ виконання покарань до сучасної людиноцентричної концепції, відповідно до якої суспільно корисна праця розглядається як один із
ключових засобів виправлення і ресоціалізації засуджених, реалізації їх права на працю, формування професійних компетентностей і забезпечення успішної соціальної реінтеграції засуджених після звільнення.
Встановлено, що розвиток наукових досліджень у цій сфері доцільно поділяти на три взаємопов'язані етапи: становлення сучасної доктрини праці засуджених до позбавлення волі (2003–2013 рр.), реформування пенітенціарної системи та переосмислення ролі праці засуджених до позбавлення волі (2014–2021 рр.), а також сучасний етап, що характеризується імплементацією європейських пенітенціарних стандартів і формуванням нової моделі правового регулювання праці засуджених до позбавлення волі (з 2022 р.). Кожний із зазначених етапів відображає
закономірний розвиток кримінально-виконавчої науки, законодавства та практики виконання покарань під впливом демократичних перетворень, євроінтеграційних процесів і міжнародних стандартів захисту прав людини.
З’ясовано, що попри значний рівень наукової розробленості окремих положень досліджуваної проблематики, у сучасній кримінально-виконавчій науці досі відсутня цілісна концепція кримінально-виконавчих засад суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі в Україні, яка б комплексно поєднувала кримінально-виконавчі, трудові, соціальнозабезпечувальні та міжнародно-правові аспекти правового регулювання даних суспільних відносин.
Доведено, що комплексне вивчення кримінально-виконавчих засад суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі в Україні можливе лише за умови використання системного методологічного інструментарію, який поєднує філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання, що забезпечують всебічне дослідження закономірностей
розвитку відповідного правового інституту та дозволяють об'єктивно оцінити ефективність чинного законодавства, виявити існуючі прогалини та сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо його вдосконалення.
Проведений аналіз міжнародно-правових стандартів праці засуджених до позбавлення волі дає підстави стверджувати, що сучасна міжнародна кримінально-виконавча доктрина розглядає працю засуджених не як елемент карального впливу, а як один із ключових засобів виправлення, ресоціалізації та соціальної реінтеграції засуджених в суспільство після звільнення.
Встановлено, що ефективна реалізація міжнародних стандартів передбачає не лише законодавче закріплення відповідних гарантій, а й створення належних організаційних, соціально-економічних та правових умов їх практичного забезпечення.
Проведений аналіз нормативно-правового регулювання суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі в Україні дозволяє зробити висновок, що зазначений інститут має комплексну правову природу та перебуває на межі кримінально-виконавчого, трудового, соціального і міжнародного права.
Разом із тим проведене дослідження дозволяє констатувати, що чинна законодавча модель суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі має переважно фрагментарний характер. Кримінально-виконавче законодавство достатньо детально регламентує порядок залучення засуджених до суспільно корисної праці, однак недостатньо визначає її виправне і ресоціалізаційне призначення, механізми індивідуалізації трудової діяльності, зв’язок із професійним навчанням, трудовою адаптацією та перспективами працевлаштування після звільнення.
Доведено необхідність удосконалення організаційно-правового механізму забезпечення трудової зайнятості засуджених шляхом зміни ролі Державної кримінально-виконавчої служби України, від суб’єкта організації суспільно корисної праці до суб’єкта формування трудової зайнятості засуджених. Такий підхід передбачає запровадження індивідуальних програм трудової адаптації, визначення професійного потенціалу засуджених, організацію професійного навчання відповідно до потреб ринку праці та забезпечення зв’язку з інституціями, відповідальними за працевлаштування після звільнення.
Дата реєстрації
2026-09-18
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-18 / 2026-10-19