Дисертація доктора філософії. Смирнов Олександр Володимирович. Універсум ліро-епосу про Голодомор

Реєстраційний номер

0826U005311, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

25-09-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Універсум ліро-епосу про Голодомор

Здобувач

Смирнов Олександр Володимирович,

Керівник Ніколаєнко Валентина Миколаївна
Опонент Пухонська Оксана Ярославівна
Опонент Богданова Марина Миколаївна
Рецензент Проценко Оксана Анатоліївна
Рецензент Горбач Наталія Вікторівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

Дисертація «Універсум ліро-епосу про Голодомор» містить 260 сторінок. Для виконання роботи опрацьовано 260 джерел. Мета дослідження – комплексний літературознавчий аналіз ліро-епічних творів про геноцид українського народу 1932–1933 рр. крізь призму категорії універсуму як моделі всеохопного буття тексту. У ході виконання роботи виконано такі завдання: 1) виявити еволюційні патерни літературознавчої рецепції категорії універсуму твору для вироблення коректного уявлення про її діапазон; 2) визначити специфіку аплікабельності та спектр компонентів художнього світу; 3) простежити спільний фундамент соціопсихологічних і фізичних факторів, що лежать в основі тотальної естетичної дійсності ліро-епосу про Голодомор; 4) охарактеризувати трансформацію біографічного матеріалу в текстуальні первні; 5) описати естетичні інтенції та їх формально-змістове втілення в ліро-епічній літературі про події 1932–1933 рр.; 6) пояснити умови генези й розвитку сюжетно- композиційних конструктів аналізованих творів про Великий голод; 7) сформувати цілісне уявлення про універсум ліро- епосу про Голодомор. Об’єкт дослідження – 10 поем і 1 дума про реалії 1932–1933 рр.: «Про що шептав вітер» О. Мусієнка, «Дума про голод» Є. Мовчана, «Прокляті роки» Юрія Клена, «Моя доба» Яра Славутича, «Село» І. Качуровського, «Хрест» М. Руденка, «У РА НА» Ю. Тарнавського, «Лубни» Н. Баклай, «Біль» І. Кірімова, «Голодомор» Н. Виноградської, «Червоне пекло» Л. Бенедишин. Предмет дослідження – процеси оформлення й функціювання естетично-інтенціональних систем названих текстів, а також пов’язані з ними зовнішні чинники. Методи дослідження. Робота базується на принципах холізму й відзначається тяжінням до міждисциплінарного, діалектичного, комплексного підходу. Вивчення еволюційної динаміки категорії універсуму провадилося крізь призму історії ідей, концептуальної історії, археології знання, а також спектру загальнонаукової методології, де чільне місце належить дедукції, узагальненню, систематизації, класифікації та поясненню. Уявлення про художній світ виформовується на метатеоретичних засадах, з установкою на абстрагування та високий рівень узагальнення (щоб теоретична модель була релевантною для всього літературного спектру), із залученням синтезу, дедукції, систематизації, концептуалізації, категорійного аналізу, моделювання. Позиціювання запропонованої моделі тотальної мистецької дійсності тексту вимагало апелювати до ізоморфного й компаративного аналізу, герменевтичного, феноменологічного, детерміністичного, психоаналітичного й рецептивного підходів на загальному полотні анагогічної критики з відчутними акцентами на методах аналогії, узагальнення й пояснення. Ліро-епос про Голодомор досліджено з огляду на методологічні імплікації розробленої теоретичної моделі. В основі студіювання передумов генези і тригерів експансії універсумів текстів лежать біографічний, психоаналітичний, соціологічний методи, студії травми, деконструктивізм. Ядро поетики творів розглядається крізь призму культурно-історичного, жанрово- стильового, структурного, формального, інтертекстуального, феноменологічного й герменевтичного методів, рецептивної естетики. Дослідження змістових шарів і процесів сюжетотворення також потребувало залучення наратологічного, композиційного й елементів хронотопного аналізу, аксіологічного і гносеологічного методів на рівні із широким спектром загальнонаукової методології: класифікацією, узагальненням, конкретизацією, поясненням, аналізом, синтезом тощо. Для визначення спільних і диференційних рис ліро- епічної літератури про Великий голод використано компаративний метод. Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше подається повноцінна історія літературознавчої рецепції категорії універсуму, встановлюються хронологічні межі цієї теоретичної концепції, витрактовуються особливості зміни дослідницьких орієнтирів від поч. XVII ст. і до сьогодення (донині вважалося, що художній світ – термінологічний новотвір XX ст., великий масив еволюційних рухів поняття до уваги не брався). На основі комплексного огляду праць виводиться уявлення про недиференційовану й диференційовану інтерпретацію тотальної естетичної дійсності. Для заповнення наукової лакуни невизначеності меж текстового буття пропонується модель із шести опозицій, котрі окреслюють світ твору. Пояснюється категорійна специфіка універсуму, деталізуються етапи його функціювання, проводяться паралелі з фізичними процесами матеріального всесвіту, їх міфологічно- філософськими інтерпретаціями. Робота містить першу спробу комплексного аналізу ліро-епосу про Голодомор, зокрема, єдину в аспекті апелювання до літературного спектру XX–XXI ст., у процесі якої з’ясовуються важливі деталі осмислення травматичного досвіду в національній пам’яті й на текстуальному полотні, встановлюються ментальні креативні спонуки та суспільно-політичні реалії, якими вони породжені.

Дата реєстрації

2026-09-25

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-25 / 2026-10-01