Дисертація доктора філософії. Олійник Максим Олександрович. Цифрова трансформація публічного управління на засадах сервісно-орієнтованого підходу

Реєстраційний номер

0826U005314, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

23-09-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Цифрова трансформація публічного управління на засадах сервісно-орієнтованого підходу

Здобувач

Олійник Максим Олександрович,

Керівник Бікулов Дамір Тагірович
Опонент Акімов Андрій Володимирович
Опонент Лозинська Тамара Миколаїіна
Рецензент Фурсін Олександр Олександрович
Рецензент Заїка Олена Вікторівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

Дисертація присвячена теоретичному оновленню та розробці прикладних організаційно-правових, технологічних і математичних механізмів цифрової трансформації процесів управління в органах публічної влади, спрямованих на створення єдиного середовища електронної взаємодії через впровадження моделі «держава як платформа» та «супераплікації» життєвих подій «Дія.Життя». Ця модель розглядається як перспективний проєкт розвитку, який потребує узгодження із чинним законодавством України та не є чинною державною інформаційною системою. Зазначені механізми дозволяють автоматизувати публічні сервіси, забезпечити стійкість державного апарату та досягти об’єктивного алгоритмічного управління. У першому розділі сформовано цілісну концептуальну основу шляхом аналізу новітніх технологічних рішень на базі сервісно-орієнтованого підходу (SOA). З’ясовано, що цифрова трансформація виходить за межі суто технічної автоматизації рутинних процесів і є всеосяжною зміною парадигми публічного адміністрування. Цей процес передбачає зміну управлінського мислення, перехід від класичних бюрократичних моделей до цифрового врядування. Його особливе значення розкривається через розбудову безпекового та антикризового менеджменту як умови захисту від кіберзагроз, що повністю відповідає визначальним принципам стійкої економіки. Уточнено розуміння «публічного сервісу з надання державних послуг», сутність якого докорінно змінюється під впливом інновацій. Сучасний публічний сервіс стає інтегрованою екосистемою на базі автоматизованих алгоритмів. Вони зменшують суб’єктивний вплив посадових осіб, підвищують передбачуваність процедур, не скасовуючи необхідності людського контролю та адміністративного оскарження. Систематизовано основні елементи трансформації через електронний документообіг, поєднання розрізнених систем, автоматизація прийняття рішень та технологічна гнучкість. Доведено зміщення фокусу від ручного планування до застосування інструментів аналітики й великих даних. Окреслено перспективні напрями розвитку завдяки використанню ШІ-асистентів, систем управління даними, змішаної реальності та антикризового прогнозування. Систематизовано розширену архітектуру методологічних підходів (системного, процесного, екосистемного, інноваційного) до реалізації цифрових перетворень, де наскрізною базою визначено сервісно-орієнтований підхід. Обґрунтовано гібридний підхід як оптимальний компроміс між традиційним бюрократичним контролем та стрімкими інноваціями. Деталізовано практичні особливості розгортання гібридних моделей врядування через порівняльний аналіз алгоритмів електронного уряду, партнерства, децентралізованої організації, «Data-Driven Governance», «Smart Governance», «Cloud-First» та «DevOps». У другому розділі виконано комплексний аналіз еволюції цифровізації (2014-2024 рр.). Встановлено проходження етапів ініціації, інфраструктурного закладення, цифровізації послуг, інтероперабельності, консолідації, резильєнтності в умовах кризи та нормативної інтеграції. Це створило підґрунтя для переходу до етапу стратегічної зрілості (2024-2030 рр.) на основі моделі «держава як платформа». Доведено, що цифрова трансформація кардинально змінює логіку управління, зміщуючи акценти з бюрократичної ієрархії на роботу з даними та орієнтацію на громадян. Аналіз нормативноправового забезпечення продемонстрував формування складної системи актів і стратегічних документів, що заклали фундамент електронного урядування. Створено безпекові та технічні засади довіри до сервісів, врегульовано правові аспекти використання хмарних технологій. Визначено необхідність удосконалення механізмів реалізації законодавства про публічні електронні реєстри та системного регулювання штучного інтелекту. Розширено понятійно-категоріальний апарат через оновлення сутності «життєвого сервісу» як клієнтоцентричного комунікаційного комплексу, який ініціює алгоритми обслуговування за принципом «нульового кліку». Розроблено стратегічні вектори розвитку з орієнтацією на життєві події, інклюзивність, платформна інтероперабельність, датоцентричні сервіси на основі ШІ, кібербезпека з блокчейн-рішеннями, електронна охорона здоров’я та підтримка цифрової економіки. У третьому розділі розроблено пофазну концептуальну архітектуру «супераплікації» життєвих подій «Дія.Життя». Визначено вісім фаз розвитку людського капіталу через демографічний супровід, освітній простір, автоматизований вступ до закладів вищої освіти, швидке працевлаштування, інтеграція бізнесу, електронна демократія, формування кадрового резерву, цифровий супровід зрілості. Система базується на персоналізованому профілі потреб громадянина з дотриманням принципів мінімізації даних та прозорості. Внутрішня оптимізація досягається завдяки миттєвому обміну даними через магістраль даних «Trembita 2.0» та інструментарію управління майстерданими для блокування тіньових схем.

Дата реєстрації

2026-09-25

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-25 / 2026-09-28