Реєстраційний номер
0826U005319, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Вимірювання суб’єктивної соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери: розробка та перевірка валідності шкального інструменту
Здобувач
Любенко Роман Ярославович,
Керівник Пугачова Олена Геннадіївна
Опонент Савченко Олена Вячеславівна
Опонент Дворник-Козачінська Марина Сергіївна
Рецензент Мажак Ірина Михайлівна
Рецензент Гусак Наталія Євгеніївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Опис
Любенко Р. Я. Вимірювання суб’єктивної соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери: розробка та перевірка валідності шкального інструменту. — Кваліфікаційна наукова праця на умовах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 «Соціальні науки, журналістика та інформація» за спеціальністю С5 «Соціологія» (С — Соціальні науки, журналістика та інформація). — Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2026.
У дисертації представлено шлях створення шкальної самозвітної міри соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери, а також перевірку її валідності.Для першого було використано дані напівструктурованих глибинних інтерв’ю з активними користувачами/-ками сайтів соціальних мереж (ССМ); остання відбулася завдяки статистичному аналізу результатів анкетування понад чотирьохсот користувачів/-ок ССМ і месенджерів.У дисертації обґрунтовано тезу про те, що соціальна підтримка онлайн, до якої належать соціальна підтримка, здобута завдяки користуванню сайтами соціальних мереж та месенджерами, має високу важливість у житті сучасної людини, а досвід користування соціальними онлайн-платформами значною мірою організований саме навколо обміну різними типами соціальної підтримки.Оскільки соціальна підтримка є провідним механізмом сприяння психічному благополуччю та захисту від впливу життєвих стресорів, ключовою є можливість у швидкий, простий та, найголовніше, валідний спосіб виміряти рівень соціальної підтримки, доступної через сайти соціальних мереж та месенджери, серед українців/-ок, особливо в контексті підвищеної «стресогенності» воєнного часу.
Соціальна підтримка, доступна через сайти соціальних мереж та месенджери, була операціоналізована через медіум самозвітного інструменту, який складається з батареї однотипних тверджень про взаємодію з іншими користувачами/-ками ССМ та ММ.Нова шкала стосується лише соціальної підтримки, доступної через ці два типи онлайн-платформ, оскільки саме вони мають найбільшу в українськомовному онлайн-сегменті аудиторію, яка сумарно вимірюється десятками мільйонів.При цьому, задля можливості стисло посилатися на неї, нова міра також ідентифікується за скороченою назвою «Шкала суб’єктивної соціальної підтримки онлайн» (абревійовано Шкала ССПО).
Мета створення та перевірки валідності шкали була реалізована шляхом проведення соціологічного дослідження змішаного дизайну.Спершу була проведена якісна стадія, що складалася з 20 напівструктурованих глибинних інтерв’ю з активними користувачами/-чками ССМ, які надали детальну картину сучасного досвіду українців/-ок у реалізації підтримувальної взаємодії онлайн.На основі інтерв’ю було сформульовано дванадцять тверджень зі стандартизованим віялом відповідей, призначених для оцінки рівня суб’єктивної соціальної підтримки, доступної через сайти соцмереж та месенджери.У кількісній стадії дослідження твердження новоствореної шкали стали частиною опитника, поширюваного онлайн, який отримав 406 валідних анкет.
Відповіді на твердження нової шкали було використано для експлораторного та конфірматорного факторних аналізів, які показали, що дані відповідей на групу з дев’яти тверджень серед початкових дванадцяти демонструють достатньо ознак існування структури з двох латентних факторів. Адитивний індекс суб’єктивної соціальної підтримки онлайн, створений на базі відповідей на дев’ять тверджень, показав розподіл, близький до нормального, а шкала загалом — високу надійність. Індекс був протестований на монотонну взаємозалежність із валідизованими індексами загальної соціальної підтримки, суб’єктивного стресу та самооцінки й деякими параметрами користування сайтами соцмереж та месенджерами, зокрема середнім часом, проведеним сумарно на ССМ та в ММ, а також частотою певних подій, як-от публікація оновлень від імені персонального профілю, участь у приватних переписках, отримання одноклікових реакцій. Новий індекс продемонстрував статистично значущу пряму кореляцію з рівнем загальної суб’єктивної соціальної підтримки — хоча з низькою величиною ефекту, — а також з усіма аспектами користування ССМ та ММ, які вимірювалися в анкеті, зокрема середнім часом, витраченим сумарно на двох типах сервісів.Однак нова міра ССПО, на відміну від класичної MSPSS, не показала, як очікувалося, значущої кореляції з валідизованими мірами стресу та самооцінки, а також продемонструвала деякі неузгоджені з теорією та минулими дослідженнями ефекти під час перевірки взаємозв’язків між шкальними мірами за допомогою моделювання структурними рівняннями.Окрім того, низка методологічних обмежень, допущених у ході збору та аналізу даних, могла вплинути на надійність отриманих результатів.
Ключові слова: соціальна підтримка, соціально-психологічна підтримка, соціальна підтримка онлайн, сайти соціальних мереж, месенджери, цифрові медіа, валідизація, психологічний добробут, суб’єктивне благополуччя, суб’єктивний стрес, самооцінка, самозвітне здоров’я, психічне здоров’я, Україна.
Дата реєстрації
2026-09-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-28 / 2026-09-28
