Дисертація доктора філософії. Халізов Дмитро Вікторович. Адміністративно-правове забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.

Реєстраційний номер

0826U005329, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

22-10-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Адміністративно-правове забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.

Здобувач

Халізов Дмитро Вікторович,

Керівник Андрейцев Владислав Володимирович
Опонент Бортник Надія Петрівна
Опонент Шевчук Оксана Романівна
Рецензент Биков Ігор Олегович
Рецензент Мельник Ольга Олегівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Київський університет інтелектуальної власності та права

Опис

Окреслено особливості раціонального використання і охорони земель фермерських господарств як об’єкта адміністративно-правового забезпечення. На основі виокремлених особливостей запропоновано авторський підхід до розуміння раціонального використання і охорони земель фермерських господарств як об’єкта адміністративно-правового регулювання, а саме: суспільні відносини, урегульовані нормами адміністративного права, які виникають у сфері організації діяльності фермерських господарств як специфічній формі підприємницької діяльності на земельних ділянках як складових національного стратегічно важливого земельного ресурсу, при безумовному гарантуванні екологічної стабільності та збереження родючості ґрунтів, що має забезпечувати постійний баланс між економічними, екологічними й соціальними інтересами Розкрито значення забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, яке зводиться до підвищення ефективності сільськогосподарської діяльності, збереження екологічної рівноваги та забезпечення сталого розвитку фермерських господарств. Визначено та розкрито зміст конкретних завдань раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, зокрема: – забезпечення екологічної стійкості земельних ресурсів; – контроль та моніторинг стану земельних ресурсів; – впровадження інноваційних методів землекористування; – оптимізація водокористування; – розвиток державного контролю за використанням земель; – економічне стимулювання фермерських господарств; – популяризація екологічної культури серед аграріїв. Аргументовано, що система суб’єктів забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств є багаторівневою, комплексною та взаємопов’язаною структурою, яка об’єднує державні органи, фермерські господарства, громадські організації, науково-дослідні установи та міжнародні інституції. Кожен із цих суб’єктів виконує свою унікальну функцію, і лише через їхню ефективну взаємодію можливо досягти дійсно раціонального використання та збереження земельних ресурсів. Державні органи формують законодавче поле, контролюють дотримання екологічних стандартів, розробляють стратегії розвитку сільського господарства, здійснюють контроль і моніторинг земельних ресурсів. Фермерські господарства як основні землекористувачі відповідають за впровадження сталих практик землеробства, що зменшують негативний вплив на довкілля, підвищують ефективність використання ґрунтів та сприяють їхньому відновленню. Громадські організації виконують функцію незалежного контролю, сприяють екологічній просвіті, захисту інтересів місцевих громад і впровадженню екологічно безпечних технологій. Науково-дослідні установи розробляють інноваційні методи ведення сільського господарства, технології підвищення родючості ґрунтів, способи боротьби з деградацією земель і методики ефективного моніторингу стану земельних ресурсів. Міжнародні організації та фінансові інституції надають фінансову підтримку, сприяють обміну найкращими світовими практиками й впровадженню глобальних екологічних стандартів. Під правовими засадами забезпечення використання і охорони земель фермерських господарств запропоновано розуміти багатофункціональну, ієрархічно впорядковану систему, що поєднує нормативну, інституційну, процедурну, організаційно-контрольну та стратегічну складові. Доведено, що провідне місце серед зазначених правових засад належить адміністративно-правовому регулюванню як гаранту правового порядку, екологічної відповідальності та ефективного управління ресурсом. Розглянуто зміст раціонального використання і охорони земель фермерських господарств залежно від рівня їхнього забезпечення, а саме: 1) державний, у межах якого формуються стратегічні пріоритети, ухвалюються закони й нормативно-правові акти, що визначають загальні правила землекористування, формується система гарантій дотримання екологічних і господарських вимог, забезпечується реалізація функції організації та контролю за дотриманням встановлених правових норм шляхом діяльності спеціально уповноважених суб’єктів публічної адміністрації; 2) регіональний – відбувається адаптація правових норм до конкретних умов з урахуванням специфіки клімату, структури ґрунтів, наявності природних ризиків чи наслідків воєнних дій, що гарантує стабільність держави й розвиток регіонів; 3) місцевий (локальний) – саме фермерські господарства реалізують положення законодавства через свої виробничі практики, господарську дисципліну та відповідальність за збереження ґрунтового потенціалу. Ключові слова: адміністративно-правове забезпечення, земельні ресурси, фермерські господарства, охорона земель, раціональне використання, нагляд, контроль, екологічна безпека, моніторинг земель, воєнний стан, адміністративне законодавство.

Дата реєстрації

2026-09-30

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-30 / 2026-09-30