Реєстраційний номер
0826U005401, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-10-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Італійська оперна музика в концертній практиці китайських вокалістів: інтерпретаційні аспекти
Здобувач
Лян Ліцзюань ..,
Керівник Іванніков Тимур Павлович
Опонент Купіна Дарина Дмитрівна
Опонент Ніколаєвська Юлія Вікторівна
Рецензент Качмарчик Володимир Петрович
Рецензент Антонова Олена Григорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Опис
У дисертації досліджено італійську оперну музику ХІХ — початку ХХ століть у концертній практиці китайських виконавців. Центральним для роботи є інтерпретаційний ракурс, пов’язаний зі зміною виконавської ситуації. У такий спосіб оперний фрагмент (арія або сцена) виходить за межі театральної вистави та набуває самостійного концертного (камерного, студійного або медіатизованого) функціонування з перерозподілом музично-драматургічних акцентів. Внаслідок такого перенесення арія/сцена звільняється від сценічності опери, зберігаючи лише пунктирний зв’язок із первинною драматургією, а її смислова енергія концентрується в якості голосу, його тембрі, диханні, артикуляції, фразуванні співака, мікродинаміці, у способі розгортання кульмінації, в акустичному балансі між солістом і супроводом тощо.
Актуальність роботи зумовлена кількома взаємопов’язаними чинниками. Передусім йдеться про зростання ролі китайських співаків у міжнародному академічному вокальному просторі, де італійський оперний репертуар виконує функцію своєрідного професійного еталона, перепустки до входження в оперний світ. Водночас сучасна концертна практика дедалі частіше репрезентує оперу фрагментарно: арії та сцени звучать у гала-концертах, камерних вечорах, ювілейних програмах, студійних записах, цифрових трансляціях. Таке побутування потребує спеціального музикознавчого осмислення, оскільки змінює співвідношення між твором, виконавцем, простором, слухацькою рецепцією й культурним контекстом.
Проблемне поле дисертації формується на перетині інтерпретології, оперознавства, вокального виконавства та кроскультурної музикології. Італійська опера в сумі її параметрів розглядається у подвійній перспективі: як історично усталений жанрово-стильовий комплекс і водночас як рухома система виконавських моделей, здатна до просторового й медіального переозначення. Китайська вокальна практика у цьому дослідженні виходить за межі адаптації європейського зразка. Вона осмислюється як особлива зона художнього перекодування, в рамках якої європейська вокальна традиція проходить крізь інший — мовний, тембровий, тілесний та рецептивний — досвід. У цьому процесі народжується специфічна конфігурація виконавської суб’єктності, у якій міжнародний стандарт академічного співу поєднується з культурно зумовленими особливостями інтонаційного мислення.
Мета дослідження — визначити інтерпретаційні особливості італійської оперної музики в концертній практиці китайських вокалістів з урахуванням зміни виконавської ситуації, редукції сценічного контексту, камернізації оперної арії та кроскультурної адаптації європейських вокально-стильових моделей. Для досягнення цієї мети систематизовано теоретичні підходи до інтерпретації в її семіотичному, герменевтичному та феноменологічному вимірах; уточнено специфіку вокальної інтерпретації; охарактеризовано італійський оперний спів як модель вокальної естетики та педагогіки; обґрунтовано зміну виконавської ситуації як чинник жанрово-стильової трансформації оперної арії; розкрито механізми редукції сценічного контексту, камернізації та вокально-смислової автономізації оперного фрагмента; проаналізовано виконавські версії арій Г. Доніцетті, В. Белліні, Дж. Россіні, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Ф. Чілеа та У. Джордано у виконанні китайських співаків.
Об’єкт дослідження — італійська оперна музика ХІХ – початку ХХ століть у сучасній вокально-виконавській практиці. Предмет дослідження — інтерпретаційні аспекти виконання італійської оперної музики китайськими співаками в концертних, камерних, студійних та інших позасценічних формах репрезентації.
Матеріал дисертації становлять виконавські, переважно концертні версії оперних арій і сцен італійських композиторів: «Regnava nel silenzio» з опери Г. Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» в інтерпретації Ін Хуан; каватина Родриго з опери Г. Доніцетті «Піа де Толомей» у виконанні Лі Сицзі; «Son vergin vezzosa in vesta di sposa» з опери В. Белліні «Пуритани» та «Una voce poco fa» з опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» у виконанні Дільбер Юнус; арія Аїди «Ritorna vincitor!» з опери Дж. Верді «Аїда» у виконанні Хе Хуей; арія «Tu che le vanità» з опери Дж. Верді «Дон Карлос» у виконанні Чжан Цзижунь; балада «Volta la terrea fronte alle stelle» з опери Дж. Верді «Бал-маскарад» у виконанні Ін Фан; арії Дж. Пуччіні у межах «Puccini 100 Anniversary Concert Shanghai 2024» та у студійних записах Ін Хуан; арії з опер Ф. Чілеа та У. Джордано в інтерпретації Хе Хуей і камерного ансамблю «Verona Lirica». До аналізу залучено нотні тексти, аудіо- та відеозаписи, концертні програми, афіші й супровідні матеріали, необхідні для розуміння особливостей конкретної виконавської ситуації.
Дата реєстрації
2026-10-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-07 / 2026-10-22
