Дисертація доктора філософії. Меренюк Христина Василівна. Образ Русі та руських воїнів у німецьких та австрійських поетичних творах кінця XII – XV століть: історичне підґрунтя, персоналії, іконографія

Реєстраційний номер

0826U005422, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

07-10-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Образ Русі та руських воїнів у німецьких та австрійських поетичних творах кінця XII – XV століть: історичне підґрунтя, персоналії, іконографія

Здобувач

Меренюк Христина Василівна,

Керівник Пивоваров Сергій Володимирович
Опонент Смуток Ігор Іванович
Опонент Христан Назарій Михайлович
Опонент Стасюк Андрій Євгенович
Рецензент Голик Роман Йосипович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України

Опис

Актуальність дослідження обумовлена недостатнім рівнем вивчення контактів Русі зі Священною Римською імперією та браком праць, які були б присвячені відображенню історії руських земель, їхніх володарів і воїнів у середньовічному німецькомовному літературному середовищі. Незважаючи на наявність численних згадок про Русь у поемах, героїчному епосі та творах мінезингерів, ці свідчення тривалий час залишалися поза українською історіографією або привертали увагу дослідників лише фрагментарно. Мета дослідження – всебічний аналіз образу Русі та руських воїнів у німецьких і австрійських поетичних творах кінця XII–XV ст., визначення історичних основ, персоналій та особливостей репрезентації руського світу в поетичній традиції Священної Римської імперії. Об’єктом дослідження є Русь, руські воїни та володарі (королі) у німецьких і австрійських поемах XII–XV ст. Предметом дослідження став образ Русі в середньовічній німецькомовній поетичній традиції, його історичні основи, літературні переосмислення та іконографічні особливості (аналіз зображень, що збереглися у середньовічних рукописах та пов’язані із Руссю). Методологічна основа роботи – міждисциплінарний підхід, що поєднав історико-філологічний, порівняльний, контекстуальний, історико-мовний, іконографічний та іконологічний методи дослідження. Особливу увагу приділено аналізу оригінальних середньоверхньонімецьких та ранньонововерхньонімецьких текстів. У результаті дослідження встановлено, що образ Русі в німецькій поетичній традиції був багатогранним. Русь постала як добре відома східноєвропейська країна з чіткими географічними межами, власними правителями, військовою силою та значними природними ресурсами. Водночас поети XII–XV ст. сформували окремі стереотипні уявлення про Русь як про віддалений й екзотичний простір. Доведено, що значна частина аналізованих повідомлень про Русь у німецьких поетичних творах мала реальне історичне підґрунтя. Дослідження дало змогу співвіднести поетичні образи з відомими фактами політичної історії Русі, насамперед Галицько-Волинської держави. Встановлено зв’язок між згадками про руських правителів, воїнів і військові кампанії та реальними подіями XIII ст., зокрема боротьбою за австрійську спадщину Бабенбергів, участю Романовичів у центральноєвропейській політиці та військових походах угорських королів. Власне, ці факти, засвідчені в історичних хроніках та літописаннях, могли стати підґрунтям для появи поетичних творів. З’ясовано, що німецькі поети володіли знаннями про географію Русі. У джерелах відображено уявлення про її кордони, торговельні шляхи, економічні ресурси та місце серед інших народів Східної Європи. Особливе значення мало сприйняття Русі як важливого постачальника хутра, руських володарів – як надзвичайно заможних правителів. Визначено особливості формування концепту «дикої Русі» («wilde Riuzen»). Доведено, що цей термін не мав однозначно негативної характеристики місцевого населення. Він поєднав значення віддаленості, культурної відмінності, екзотичності та конфесійної «інакшості». Таке уявлення про Русь сформувалося на перетині реальних знань, релігійних стереотипів та давнішої хронікарської традиції. Встановлено, що руські воїни посідали помітне місце у німецькому героїчному епосі. У творах вони представлені як хоробрі, добре озброєні та вправні бійці, які брали участь у військових кампаніях і поєдинках. Особливий інтерес викликав концепт «Riuzen sturm», який відображав уявлення про специфічну місцеву військову тактику та зберіг пам’ять про реальні військові контакти Русі та Центральної Європи. Окрім німецьких поетичних творів, він згадувався також у літописанні, що дало змогу ширше узагальнити популярність таких мілітарних знань. Окрему увагу приділено візуальним джерелам. Аналіз мініатюр до «Всесвітньої хроніки» Янса Енікеля, «Книги героїв» та інших рукописів XIV–XV ст. засвідчив, що руські королі та воїни зображувалися відповідно до загальноєвропейських канонів рицарської культури. У більшості випадків вони постали як повноправні учасники європейського політичного та культурного простору. Наукова новизна дослідження полягає у першому аналізі образу Русі та руських воїнів у німецькій та австрійській поетичній традиції XII–XV ст., систематизації відповідних текстових та візуальних джерел, введенні до наукового обігу низки маловідомих пам’яток та встановленні їхнього зв’язку з історичними реаліями Русі й насамперед Галицько-Волинської держави.

Дата реєстрації

2026-10-08

Додано/оновлено в НРАТ

2026-10-08 / 2026-10-08