Дисертація доктора філософії. Литвиненко-Анпілова Людмила Романівна. Український націоналістичний рух на Донеччині (1941–1951 рр.).

Реєстраційний номер

0826U005426, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

27-10-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Український націоналістичний рух на Донеччині (1941–1951 рр.).

Здобувач

Литвиненко-Анпілова Людмила Романівна,

Керівник Соляр Ігор Ярославович
Опонент Давидюк Руслана Петрівна
Опонент Старка Володимир Васильович
Рецензент Стасюк Олександра Йосипівна
Рецензент Посівнич Микола Романович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України

Опис

У дисертаційній роботі комплексно досліджено історію українського націоналістичного руху в Сталінській (тепер — Донецькій) області періоду Другої світової війни та повоєнних років (1941–1951 рр.). Актуальність дисертаційної роботи зумовлена недостатньою кількістю наукових досліджень історії української Донеччини, зокрема діяльності Організації Українських Націоналістів у цьому регіоні. На противагу значній за обсягом історіографії українського визвольного руху в західних та центральних регіонах України, праць, які висвітлюють діяльність ОУН (б) на Сході та Півдні України, обмаль, що пояснюється як специфікою самого націоналістичного руху в цих регіонах, так і трагічними обставинами сьогодення. Тривалий вплив радянських історичних наративів, а в новітній період — поширення неоднозначних і критичних оцінок діяльності ОУН та УПА в частині суспільства, не сприяли належному науковому осмисленню проблеми, що актуалізує необхідність дослідження діяльності ОУН (б) на Сході та Півдні України як складової загальноукраїнського визвольного руху. Метою дослідження є комплексна реконструкція процесу становлення, організаційної розбудови, основних напрямів та форм діяльності націоналістичного підпілля ОУН (б) на Донеччині в 1941–1951 рр., а також визначення особливостей його взаємодії з місцевим населенням та протидії з боку окупаційних режимів. У межах здійсненого дослідження одержано результати та сформульовано узагальнені положення, які мають наукову новизну. Зауважено, що націоналістичний рух на Донеччині у 1941 р. було відновлено з ініціативи членів Південної похідної групи ОУН (б), які його очолили, залучивши до підпілля місцевих патріотів із числа учасників Української революції 1917–1921 рр. та молоді. Перший рій підпільників на чолі з В. Булавським, прибувши на Донеччину восени 1941 р., налагодив контакти з місцевим населенням та організував осередки в Маріуполі, Костянтинівці, Горлівці, Волновасі та Мар’їнці. Від лютого 1942 р. керівництво націоналістичним підпіллям в області перейшло до Є. Стахіва, І. Клима та О. Сала, скерованих проводом ОУН (б) ПівдСУЗ із Дніпропетровська. Встановлено, що розбудова мережі ОУН (б) на Донеччині відбувалася в умовах складного соціально-політичного та ідеологічного протистояння. Поширенню діяльності організації перешкоджало обмежене сприйняття її ідеології частиною місцевого населення, сформоване тривалим впливом радянської політичної та культурної системи. З метою подолання цих бар’єрів члени ОУН (б) змушені були терміново демократизувати програму Організації та більше уваги приділяти соціальним проблемам. Відзначено, що після поширення ОУН (б) на Донеччині розпочався процес розбудови організаційної мережі, яка охоплювала обласний та 16 районних осередків із міськими та районними проводами, підпорядкованими крайовому проводу ПівдСУЗ. Це дало змогу організації закріпитися в регіоні та провадити діяльність у різних сферах, зокрема адміністративній, соціальній, культурній, освітній та військовій. Серед основних напрямів діяльності ОУН (б) у Сталінській області визначено участь її представників у роботі адміністративних установ, пропагандистську роботу серед місцевого населення, культурно-освітню діяльність, розбудову військового крила, а також налагодження взаємодії з комуністичним підпіллям. Така взаємодія залежала від конкретних місцевих умов і могла набувати різних форм: від ситуативної кооперації у протидії нацистському окупаційному режиму до нейтралітету або співпраці з німецькою адміністрацією у боротьбі проти комуністичного підпілля. Уточнено чисельність націоналістичного підпілля ОУН (б) у Сталінській області, яка істотно відрізняється від статистики науковців-попередників. Опрацювання опублікованих архівних матеріалів дозволило вперше визначити максимально повну чисельність членів ОУН (б) в області та підсумувати кількість підпільників у кожному районі. Особливу вартість має укладений дисертанткою поіменний список відомих на сьогодні членів ОУН (б) у Сталінській області та аналіз їхнього соціального складу. Водночас визначено нові відсоткові показники, що встановлюють співвідношення між учасниками підпілля ОУН (б) на Донеччині з числа місцевого населення та членів ОУН (б), які прибули із західних і центральних регіонів України. Продемонстровано, що кожен осередок націоналістичного підпілля мав певні особливості, зумовлені рівнем ієрархії, місцевими умовами та потребами організаційної діяльності. У результаті проведеного дисертаційного дослідження відтворено цілісну історичну картину становлення, розвитку та припинення діяльності націоналістичного підпілля ОУН (б) на Донеччині в 1941–1951 рр., суттєво поглиблено й уточнено наукові уявлення про масштаби, організаційну структуру, основні напрями діяльності та соціальний склад ОУН (б) на Сході України.

Дата реєстрації

2026-10-08

Додано/оновлено в НРАТ

2026-10-08 / 2026-10-08