Реєстраційний номер
0826U005431, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Управління міграційним капіталом у системі розвитку внутрішнього споживчого ринку України
Здобувач
Мульский Василь Ярославович,
Керівник Лупак Руслан Любомирович
Опонент Павліха Наталія Володимирівна
Опонент Штундер Ірина Олександрівна
Рецензент Городня Тетяна Анатоліївна
Рецензент Семів Сергій Романович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський торговельно-економічний університет
Опис
Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових, економіко-статистичних і спеціальних методів. Методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації використано для розвитку теоретичних засад міграційного капіталу; системний, інституційний і структурно-функціональний підходи – для обґрунтування механізмів управління ним. VAR-моделювання, експертне опитування, економіко-математичне, сценарне та архітектонічне моделювання застосовано для оцінювання впливу міграційного капіталу на внутрішній споживчий ринок, визначення інституційних обмежень, прогнозування соціально-економічних ефектів його капіталізації та обґрунтування прикладних механізмів управління.
Розвинуто теоретико-концептуальні засади дослідження міграційного капіталу як ресурсу соціально-економічного розвитку та чинника функціонування внутрішнього споживчого ринку. У роботі міграційний капітал розглянуто як сукупність фінансових, людських, соціальних, підприємницьких та інноваційних ресурсів, сформованих унаслідок міграційної мобільності населення та здатних впливати на функціонування внутрішнього споживчого ринку. Доведено, що міграційний капітал має амбівалентний вплив на соціально-економічний розвиток територій, сприяє збільшенню доходів населення та розвитку людського капіталу, розширює платоспроможний попит і стимулює підприємництва, але водночас посилює залежність країни від трансфертів, втрату економічно активного населення та структурні дисбаланси.
Розвинуто підходи до дослідження моделей використання та управління міграційним капіталом у контексті економічної стійкості й споживчої безпеки держави. Встановлено, що результативність міграційного капіталу визначається масштабами фінансових надходжень, структурою їх використання та здатністю трансформуватися в інвестиційні ресурси. Виокремлено споживацьку, споживчо-, заощаджувально-, інвестиційно- та альтруїстично-орієнтовану моделі використання міграційного капіталу, кожна з яких формує різні наслідки для домогосподарств, регіонів і держави. Обґрунтовано, що споживчо орієнтовані моделі мають стабілізаційний ефект у короткостроковому періоді, оскільки підтримують добробут населення і внутрішній попит, однак їх домінування обмежує можливості формування продуктивного міграційного капіталу, інвестиційної активності й довгострокового економічного зростання.
Обґрунтовано концептуальні засади формування механізмів управління міграційним капіталом у системі розвитку внутрішнього споживчого ринку. Доведено, що державна політика у цій сфері має базуватися на поєднанні трьох взаємопов’язаних управлінських орієнтирів: підтримання споживчої активності домогосподарств, мінімізації ризиків для споживчої безпеки та підвищення внеску міграційних ресурсів у соціально-економічний розвиток. Запропоновано систему непрямих механізмів впливу, що охоплює розвиток офіційних каналів грошових переказів, фінансову інклюзію мігрантів і членів їхніх домогосподарств, стимулювання дистанційного споживання в державі походження, переорієнтацію попиту на продукцію національного виробництва, підтримку інвестиційного використання міграційних доходів, розвиток підприємництва та рееміграційних практик.
Розроблено методичний підхід до емпірики міграційного капіталу, який ґрунтується на виокремленні двох взаємопов’язаних векторів – його формування та використання. Методика передбачає декомпозицію міграційного капіталу на людську, фінансову, соціальну, підприємницьку та інноваційну складові. Запропоновано методику розрахунку емпіричного показника капіталізації міграційного капіталу як співвідношення рівня формування міграційних ресурсів і результативністю їх використання. Апробація методики (період 2010-2024 рр.) дозволила виявити розрив (міграційний gap) між накопиченим міграційним потенціалом і рівнем його продуктивного залучення до соціально-економічного розвитку України.
Дата реєстрації
2026-10-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-09 / 2026-10-09
