Дисертація доктора філософії. Штепа Катерина Вікторівна. Морфофункціональна характеристика малих слинних залоз та їх корекція при експериментальній хімічній кастрації у щурів

Реєстраційний номер

0826U005496, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Морфофункціональна характеристика малих слинних залоз та їх корекція при експериментальній хімічній кастрації у щурів

Здобувач

Штепа Катерина Вікторівна,

Керівник Шепітько Володимир Іванович
Опонент Вастьянов Руслан Сергійович
Опонент Небесна Зоя Михайлівна
Рецензент Шевченко Костянтин Васильович
Рецензент Тимошенко Юлія Володимирівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Полтавський державний медичний університет

Опис

Штепа К.В. Морфофункціональна характеристика малих слинних залоз та їх корекція при експериментальній хімічній кастрації у щурів. У дисертаційній роботі, на підставі проведеного комплексного дослідження, наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні впливу введення триптореліну на структурні компоненти малих слиних залоз твердого піднебіння та корекції цього стану введенням кверцетину. Встановлено, що тривале введення триптореліну спричиняє поетапну перебудову гемомікроциркуляторного русла малих слинних залоз твердого піднебіння. Початкова фаза характеризується значною артеріальною дилатацією і наростанням капілярного кровотоку, що супроводжується набряком інтерстицію. До кінця року відзначається виражений ангіоспазм, звуження артеріол і капілярів нижче рівня контролю, що вказує на ішемію й перебудову сполучної тканини та має негативний вплив на трофіку залоз. Продемонстровано, що при введенні триптореліну з кверцетином протягом року у перші 9 місяців відбувається поступове розширення артеріол, капілярів та венул, що супроводжується гістологічними ознаками вазодилатації, набряку і посиленого кровотоку в інтерстиції. На 12-му місяці спостерігається тенденція до нормалізації параметрів капілярів та венул, при цьому артеріоли залишаються помірно розширеними, що свідчить про адаптаційний стан мікроциркуляції. Встановлено, що секреторні відділи та вивідні протоки на тривалий вплив триптореліну реагують гострою компенсаторною гіпертрофією, підвищеною секреторною активністю та наступною інволюцією. Показано, що застосування кверцетину, на тлі догострокового впливу триптореліну, зменшує прояви гострої компенсаторної гіпертрофії і підвищеної функціональної активності в структурі секреторних відділів і вивідних проток малих слинних залоз в перші 6 місяців. Визначено часозалежне значне збільшення кількості каспаза-3-позитивних клітин, що вказує на наростання апоптотичного клітинного ушкодження в залозистому епітелії. Комбінована терапія з кверцетином суттєво знижує цей показник, сприяючи збереженню клітинного гомеостазу та зменшенню клітинної загибелі. Встановлено, що макрофагальна відповідь, визначена через маркери CD68+ та CD163+, демонструє тривале напруження імунної системи у відповідь на введення триптореліну. Показники CD68+ та CD163+ значно зростають, що свідчить про активну участь як прозапальних, так і протизапальних макрофагів у підтриманні хронічного запалення та тканинного ремоделювання. Показано, що застосування кверцетину, у поєднанні з триптореліном, забезпечує комплексний цитопротекторний та імуномодулюючий ефекти, які стабілізують мікроциркуляторну систему і секреторну активність залоз, зменшують апоптоз та коригують макрофагальну поляризацію.

Дата реєстрації

2026-10-23

Додано/оновлено в НРАТ

2026-10-23 / 2026-10-23