Реєстраційний номер
0826U005506, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Наукові основи оптимізації екологічної мережі Центрального Придніпров’я.
Здобувач
Дубровський В’ячеслав Юрійович,
Керівник Мудрак Олександр Васильович
Керівник Дем'янюк Олена Сергіївна
Опонент Карпенко Юрій Олександрович
Опонент Жуков Олександр Вікторович
Рецензент Шумигай Інна Вікторівна
Рецензент ТКАЧ Євгенія Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України
Опис
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню сучасного стану, функціонально-просторової організації та обґрунтуванню напрямів оптимізації екологічної мережі Центрального Придніпров’я. Збереження біотичного і ландшафтного різноманіття в умовах інтенсивного господарського освоєння територій потребує формування просторово цілісної системи природних і напівприродних комплексів, здатної забезпечувати підтримання екологічних зв’язків, збереження природних оселищ і місць існування видів та стійкість екосистем до антропогенних і природних трансформацій. Важливе не лише розширення природоохоронних територій, а й забезпечення їх взаємозв’язку.
Екологічна мережа є одним із основних інструментів реалізації такого підходу, оскільки поєднує природні ядра, екологічні коридори, буферні та відновлювані території у взаємопов’язану територіально-функціональну систему. Ефективність її функціонування визначається просторовою конфігурацією природних територій, ступенем їх фрагментації та ізольованості, репрезентативністю природних оселищ і видів, збереженістю сполучних природних комплексів та можливістю підтримання міграційних і обмінних процесів між осередками біорізноманіття. Це зумовлює необхідність забезпечення цілісності природоохоронного каркаса.
Для Центрального Придніпров’я ця проблема набуває особливого значення внаслідок високого рівня господарського освоєння території, фрагментації природного рослинного покриву та нерівномірного розміщення природоохоронних територій. За таких умов оптимізація регіональної екологічної мережі потребує комплексного врахування природно-заповідного фонду, територій Смарагдової мережі, природних і напівприродних комплексів, локалітетів раритетних видів та характеру просторових зв’язків між ними. Особливого значення набуває використання геоінформаційних технологій, які забезпечують можливість інтегрувати різнорідну природоохоронну, біотичну та просторову інформацію в єдиному інформаційному середовищі.
За результатами дослідження встановлено істотну просторову неоднорідність екологічної мережі Центрального Придніпров’я та нерівномірність природоохоронної забезпеченості його території. Аналіз природно-заповідного фонду Черкаської і Кіровоградської областей засвідчив відмінності не лише за кількістю та площею природоохоронних територій, а й за характером їх просторового розміщення та роллю у формуванні регіонального природоохоронного каркаса. Деталізація аналізу на рівні сучасних адміністративних районів і громад дала змогу виявити територіальну диференціацію природоохоронної забезпеченості та визначити ділянки з різним ступенем концентрації і фрагментації природоохоронних територій.
Встановлено, що в межах досліджуваного регіону поряд із територіями, де сформувалися відносно потужні природоохоронні осередки, наявні території з недостатньою представленістю природних комплексів та значною просторовою ізольованістю окремих елементів екомережі. Територіальна відокремленість природних ядер, фрагментація природного біогеоценотичного покриву і недостатня представленість сполучних природних комплексів обмежують можливості підтримання екологічних зв’язків. У зв’язку з цим оптимізація регіональної екомережі має передбачати не лише розширення природоохоронних територій, а й зменшення просторової ізольованості її структурних елементів та відновлення функціональних зв’язків між ними.
Важливою складовою оцінювання природоохоронного потенціалу Центрального Придніпров’я є раритетне біорізноманіття. Узагальнення відомостей про поширення видів вищих судинних рослин, які мають національний та міжнародний природоохоронний статус, засвідчило значну роль природно-заповідних територій у збереженні їх локалітетів. Просторове розміщення раритетних видів пов’язане з природними і напівприродними комплексами, які одночасно виконують або потенційно можуть виконувати функції природних ядер та сполучних елементів екомережі. Це підтверджує необхідність урахування місцезнаходжень раритетних видів під час уточнення просторової структури екологічної мережі та визначення територій, пріоритетних для збереження і відновлення.
Окрему увагу приділено ролі Смарагдової мережі у структурі екологічної мережі Центрального Придніпров’я. Проаналізовано 32 території Смарагдової мережі, повністю або частково пов’язані з досліджуваним регіоном. Встановлено їх істотну диференціацію за видовою та оселищною насиченістю, просторовим положенням і потенційною функціональною роллю. Території Смарагдової мережі розглянуто як складові просторової організації природоохоронного каркаса, здатні посилювати природні ядра регіональної екомережі, підтримувати збереження оселищ і видів Бернської Конвенції та забезпечувати просторові зв’язки між природними комплексами.
Дата реєстрації
2026-10-26
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-26 / 2026-10-26
