Реєстраційний номер
0826U005527, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Оптимізація інформаційного супроводу діяльності органів місцевого самоврядування в умовах цифрової трансформації суспільства
Здобувач
Заболотенко Денис Миколайович,
Керівник Герасимюк Костянтин Харитонович
Опонент Халецька Аліна Анатоліївна
Опонент Яременко Олександр Іванович
Опонент Колісніченко Наталя Миколаївна
Рецензент Пойда Сергій Андрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія неперервної освіти"
Опис
У дисертації розв’язано наукове завдання щодо формування цілісних засад оптимізації інформаційного супроводу діяльності органів місцевого самоврядування в умовах цифрової трансформації суспільства. Проблематику розглянуто в контексті децентралізації, посилення суспільного запиту на відкритість і підзвітність місцевої влади, розвитку електронних сервісів та інструментів участі, а також необхідності зберігати безперервність і надійність інформаційної взаємодії в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Вихідною позицією дослідження є те, що цифровізація створює управлінський ефект лише тоді, коли технологічні рішення узгоджені з організаційними процедурами, професійною спроможністю посадових осіб, інформаційними потребами жителів і вимогами безпеки.
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних і науково-організаційних засад оптимізації інформаційного супроводу діяльності органів місцевого самоврядування та розроблення концептуальної моделі його функціонування в умовах цифрової трансформації суспільства. Об’єктом дослідження визначено інформаційний супровід діяльності органів місцевого самоврядування як складову системи публічного управління в умовах цифрової трансформації, предметом – теоретико-методичні засади та механізми оптимізації інформаційного супроводу діяльності органів місцевого самоврядування, спрямовані на підвищення відкритості, прозорості, підзвітності й результативності їхньої взаємодії з територіальною громадою.
Методологічний дизайн поєднав системний, процесний, структурно-функціональний, порівняльний і людиноцентричний підходи. Застосовано аналіз і синтез, узагальнення та систематизацію, класифікацію, історико-логічний і порівняльний аналіз, структурно-функціональний метод, контент-аналітичне опрацювання відкритих інформаційних ресурсів, описову статистику, моделювання та прогностичний метод.
На теоретичному рівні інформаційний супровід уточнено як безперервний, цілеспрямований та організаційно впорядкований управлінський процес роботи з інформацією, у межах якого поєднуються виявлення інформаційних потреб, збирання, перевірка, аналітичне опрацювання, адаптація, поширення та подальше використання інформації для підтримки рішень і двосторонньої взаємодії з територіальною громадою. Такий підхід дозволив відмежувати інформаційний супровід від суміжних категорій – інформаційної політики, інформаційного забезпечення, інформатизації, цифровізації, електронного урядування та інформаційно-аналітичної діяльності – й водночас показати їх функціональний зв’язок. Систему інформаційного супроводу структуровано через нормативно-правову, організаційну, кадрово-компетентнісну, інформаційно-аналітичну, цифрово-технологічну, комунікаційну та безпекову складові.
Дослідження правового та інституційного середовища засвідчило міжгалузевий характер регулювання цієї сфери. Його розвиток відбувався від закріплення базових прав на інформацію та засад місцевого самоврядування до нормативного оформлення електронного урядування, відкритих даних, цифрових послуг, електронної взаємодії, участі громадян і кіберзахисту. Для сучасного етапу визначальним є одночасний вплив європейської інтеграції, цифрової трансформації та безпекових обмежень, що підвищує значення достовірності, доступності, безперервності інформаційних процесів і захисту даних. Аналіз практичного інструментарію показав поступовий перехід від переважно одностороннього інформування до багатоканальної сервісно-комунікаційної взаємодії, однак виявив нерівномірність цифрової спроможності, фрагментарність інтеграції сервісів, формальність окремих механізмів участі та недостатнє використання відкритих даних в аналітичній роботі.
Для оцінювання результативності інформаційного супроводу сформовано єдину критеріальну основу, що охоплює інформаційну відкритість, прозорість, доступність публічної інформації, цифрові сервіси, комунікацію та зворотний зв’язок, громадську участь, підзвітність і моніторинг. Інформаційну безпеку розглянуто як наскрізну умову, яка не підміняє жоден із критеріїв, але визначає стійкість їх функціонування. Кожний критерій оцінювався за шкалою 1 – 5 балів; значення 0 застосовувалося лише як технічна позначка у разі відсутності достатніх підтверджень відповідної практики у відкритих джерелах. За сукупністю семи критеріїв середній бал становив 3,3 для Черкаської та 4,2 для Вінницької області. Додатковий контекст забезпечив Індекс цифрової трансформації регіонів: у 2024 р. його значення становило 0,538 для Черкаської та 0,755 для Вінницької області за середнього показника по Україні 0,497.
Порівняльний аналіз показав не просто різницю рівнів, а відмінність структурних профілів. Для громад Черкаської області більш вираженими залишаються інфраструктурні та інтеграційні розриви, потреба у вирівнюванні цифрової доступності, систематизації зворотного зв’язку та поглибленні аналітичного використання відкритих даних.
Дата реєстрації
2026-10-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-29 / 2026-10-29
