Реєстраційний номер
0826U005529, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Західноукраїнська паралітургійна пісенна традиція: історикомузикознавчий аспект
Здобувач
Яценко Галина Володимирівна,
Керівник Водяний Богдан Остапович
Опонент Гуральна Світлана Степанівна
Опонент Зосім Ольга Леонідівна
Опонент Сиротинська Наталія Ігорівна
Рецензент Жулковський Богдан Євгенович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Опис
Дисертацію присвячено комплексному історико-музикознавчому дослідженню західноукраїнської паралітургійної пісенної традиції, закономірностей її історичного розвитку, музично-стильової специфіки та особливостей функціонування в церковній і сучасній соціокультурній практиці. Актуальність теми зумовлена необхідністю цілісного осмислення паралітургійної пісенності як важливої складової української духовної музичної культури, уточнення її понятійно-категоріальних меж, систематизації історичних і музично-стильових характеристик.
Мета дослідження – здійснити комплексне історико-музикознавче дослідження західноукраїнської паралітургійної пісенної традиції, з’ясувати закономірності її історичного розвитку, музично-стильову специфіку та особливості функціонування в церковній і сучасній соціокультурній практиці.
Методологічну основу становлять принципи історизму та історичної тяглості, загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, а також спеціальні музикознавчі методи: історико-хронологічний, компаративний, структурно-типологічний, функціональний і музично-стилістичний. Адаптовано методику музично-теоретичного аналізу народнопісенних творів О. Смоляка до специфіки паралітургійної пісенності.
Наукова новизна полягає в обґрунтуванні цілісної історико-музикознавчої концепції західноукраїнської паралітургійної пісенної традиції як самобутнього напряму української духовної музичної культури; систематизації понятійно-категоріального апарату та розмежуванні понять «духовна пісня» і «паралітургійна пісня» за функціональним критерієм; теоретичному обґрунтуванні поняття «паралітургійна інкультурація»; уточненні історичних етапів розвитку традиції, зокрема виокремленні етапу конфесійно-культурної рецепції XVIII – початку XIX століття. Удосконалено методику музично-теоретичного аналізу та наукові уявлення про роль творчості західноукраїнських священників у формуванні й розвитку паралітургійного репертуару.
У першому розділі розглянуто історіографію української паралітургійної пісенності, уточнено понятійно-категоріальний апарат, визначено співвідношення понять «духовна пісня», «паралітургійна пісня», «паралітургійна пісенність» і «паралітургійна пісенна традиція». Обґрунтовано методологічні засади дослідження та теоретично осмислено поняття «паралітургійна інкультурація».
У другому розділі простежено ґенезу й основні етапи розвитку західноукраїнської паралітургійної пісенної традиції, визначено роль церковної, книжної, професійно-музичної, барокової, народнопісенної та західноєвропейської духовнопісенної традицій у формуванні репертуару. Охарактеризовано творчу діяльність західноукраїнських священників як одного з провідних чинників становлення й поширення паралітургійної пісенності. Досліджено сучасні форми її функціонування та репрезентації в цифровому медіапросторі, фестивально-конкурсному середовищі й виконавській практиці. Процеси сучасної паралітургійної інкультурації розглянуто на прикладі діяльності хорового ансамблю Молодіжного духовного театру-студії «Воскресіння» Місійного центру Редемптористів міста Тернополя.
У третьому розділі здійснено комплексний історико-музикознавчий аналіз західноукраїнських паралітургійних пісень Господнього, Богородичного та агіографічного тематичних циклів. Визначено їхні жанрові, музично-стильові й функціональні особливості, досліджено специфіку тематичної організації, строфіки, ритміки, мелодики, формотворення, ладозвукорядної будови, фактури та виконавської реалізації. Виявлено взаємодію церковної, барокової, народнопісенної й авторської традицій, а також основні функціональні моделі побутування паралітургійних пісень.
У висновках узагальнено результати дослідження, визначено закономірності історичного розвитку західноукраїнської паралітургійної пісенної традиції, її музично-стильову та функціональну специфіку, охарактеризовано роль творчості західноукраїнських священників і сучасних форм функціонування традиції. Обґрунтовано її цілісність як динамічного культурно-музичного явища, у якому поєднуються історична спадкоємність, трансформація усталених пісенних моделей і здатність до оновлення в сучасному соціокультурному середовищі.
Дата реєстрації
2026-10-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-30 / 2026-10-30
