Реєстраційний номер
0826U005560, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-12-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Оптимізація лікування переломів дистального метаепіфізу плечової кістки у дітей та підлітків
Здобувач
Науменко Валерія Олександрівна,
Керівник Кваша Володимир Петрович
Опонент Бодня Олександр Іванович
Опонент Процайло Михайло Дмитрович
Рецензент Лиходій Віктор Володимирович
Рецензент Соболевський Юрій Леонтійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Переломи дистального метаепіфізу плечової кістки у дітей та підлітків є однією з найпоширеніших травм, які складають від 16 до 50% серед переломів кісток в цілому та 50-80% від усіх внутрішньо суглобових ушкоджень верхньої кінцівки. Серед ушкоджень даної локалізації превалюють надвиросткові (3-18%) та черезвиросткові переломи (57,5-70%) переважно у дітей віком 6-7 років (діапазон: від одного року чотирьох місяців до 12 років чотирьох місяців). Вік на момент травми має бімодальну схему з першим піком приблизно у віці 1 року та другим, приблизно у віці 4-5 років З віком частка таких переломів зменшується, а типи переломів змінюються (Martínez J. A. (2019); Isadora Azarias Santos (2024);
Mubarak F.S. (2023).
Актуальним питанням є визначення оптимальної тактики лікування надвиросткових переломів, в залежності від типу ушкодження, потребі внутрішньої фіксації після вдалої закритої репозиції (Michael Zaidman (2023); Duffy S. (2021); Kiepura S. (2023); Gamble J.G. (2020).
Предметна дискусія стосується конфігурації фіксуючих конструкцій. Аналіз результатів анатомо-біомехнічних досліджень вказує, що недоліком латеральної фіксації є підвищений ризик втрати репозиції, що може призвести до деформації в вигляді cubitus varus, а в подальшому до потреби оперативної корекції в зв’язку з меншою біомеханічною стабільністю в порівнянні з перехрещеною (Kamara A. (2019); Chuang Liu (2020); Hanim A. (2021); Wei Wang (2020).
Все вище наведене обгрунтовує актуальність подальшого вивчення питань діагностики та лікування надвиросткових переломів у дітей та підлітків.
Мета: покращити результати лікування у дітей та підлітків з надвиростковими переломами плечової кістки шляхом диферинційованого підходу застосування латеральної поліплощинної та перехрещеної фіксації відламків, розробки обґрунтованої системи відновлювального лікування.
Для забезпечення виконання мети дослідження було поставлено чотири завдання. Відповідно до мети та дизайну, на першому етапі, був проведений аналіз сучасних джерел літератури, що дозволило вивчити епідеміологію надвиросткових переломів плечової кістки у дітей та підлітків, особливості діагностики, сучасну тактику лікування пацієнтів, а також визначити недоліки та перспективні напрямки для покращення кінцевих функціональних результатів. Зокрема, актуальним питанням є тактика лікування при переломах другого типу, а також вибір конфігурації фіксуючих перкутанних конструкцій. Конфігурація розташування фіксуючих конструкцій є предметом дебатів протягом останніх десятиліть. На сьогоднішній день існують дві найпоширеніші конфігурації щодо фіксації надвиросткових переломів у дітей та підлітків: конструкція з перехрещеними шпицями (найбільш вживана) та конструкція з використанням 2 або 3 латеральних шпиць з їх дивергенцією у коронарній площині. Перехресна фіксація забезпечує стабільну біомеханічну конструкцію, яка характеризується більш суттєвою жорсткістю на скручування та згинання порівняно з латеральною, хоча збільшує ризик травмування ліктьового нерва. Основним недоліком латерального пінінга є його нижча спроможність до забезпечення стабілізації: менше на 40% по відношенню до ротації і вдвічі більшу ймовірність розвитку подальшої кутової деформації. Однак, подальші анатомо-біомеханічні дослідження та клінічні результати лікування вказують, що при використанні 23 шпиць проведених з латеральної сторони, які мають різні напрямки в корональній і сагітальній площинах, порівняно з перехрещеною конфігурацією з 3 бічними шпицями, що розходяться в корональній площині забезпечують достатню жорсткість фіксації відламків, особливо при використанні бікортикальних штифтів.
Керуючись вимогами і критеріями доказової медицини було розроблено та сформовано програмно-методологічне забезпечення, що включає: медикостатистичні, клінічні, лабораторні, рентгенологічні та експериментальні дослідження.
Для визначення типу надвиросткового перелому плечової кістки використовували класифікацію AO Pediatric Comprehensive Classification of Long-Bone Fractures (PCCF).
Клінічне дослідження базується на результатах обстеження та лікування 175 пацієнтів (87 - основна, 88 - порівняльна група), яким проводилось консервативне та оперативне лікування з приводу надвиросткових переломів плечової кістки у дітей та підлітків. При виконанні роботи проведено комплекс медико-статистичних, клінічних, лабораторних, рентгенологічних і експериментальних досліджень. Усі пацієнти перебували на обстеженні та лікуванні з приводу даного ушкодження на клінічній базі кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в період з 2019 по 2024 р.р. (КНП “Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1 м. Києва”).
Дата реєстрації
2026-11-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-02 / 2026-11-02
